Відкриттям перших чотирьох пам’ятників на алеї Слави вишу розпочалося святкування 118-річчя Національного університету біоресурсів і природокористування — чи не найбільшого у Східній Європі. За цей час тут підготовлено понад 150 тисяч фахівців сільського господарства, виховано тисячі виробничників, державних діячів, науковців.
— 118 років тому створено Київський політехнічний інститут, із чотирьох відділень якого два мали сільськогосподарське спрямування, — розповідає ректор вишу Станіслав Ніколаєнко. — Серед засновників нашого університету і знаменитих науковців, на честь яких ми відкрили алею Слави і кому передовсім встановили пам’ятники, — перший декан сільськогосподарського відділення КПІ й перший виборний директор видатний учений-зоотехнік Київської політехніки Микола Чирвинський, ініціатор-засновник і перший декан лісоінженерного факультету Київського сільськогосподарського інституту вчений-лісовод зі світовим ім’ям Євген Алексєєв, перший ректор Української сільськогосподарської академії академік Павло Пшеничний, знаменитий учений у галузі машинобудування та сільськогосподарської механіки Петро Василенко, якого Американський біографічний інститут вписав у збірник «700 біографій найвидатніших людей ХХ століття» і як одного з небагатьох відзначив медаллю «Людина другого тисячоліття».
Нині в Національному університеті біоресурсів і природокористування — наступнику знаменитих Голосіївських вишів — на 13 факультетах, у трьох навчально-наукових інститутах та дев’яти регіональних навчальних закладах здобувають знання 27 тисяч студентів, працюють понад три тисячі викладачів, 300 докторів наук, 32 академіки і член-кореспонденти, 1100 кандидатів наук. До послуг студентства — 54 магістерські спеціальності, бакалаврів готують за 32 напрямами. Є з чого обрати талановитій молоді.
ВНЗ входить у десятку найкращих університетів країни й очолює список агробіологічних вишів. Недаремно понад 40 його студентів цього року стали переможцями і призерами всеукраїнських олімпіад. Вони розуміють: науково-технічний прогрес, четверта промислова революція, що розпочалася, ставлять нові виклики. Тому спільне завдання — відповідати їм, щоб зробити Україну заможною і могутньою державою. Досягти цього можна лише якісними знаннями, дослідництвом, зв’язками з бізнесом, розвитком науки, інноваціями, патріотизмом.
Ще Григорій Сковорода, мандруючи світом, запевняв: «Коли твердо йдеш шляхом, який почав, то ти щасливий». У Національному університеті біоресурсів і природокористування є стратегія розвитку — «Голосіївська ініціатива-2020». Її завдання — увійти у п’ятірку найкращих університетів України, мати визнання серед вишів світу.
Уже нині університет підтримує міжнародні зв’язки з понад 150 навчальними закладами, підприємствами й установами світу, зокрема Університетом штату Айова, Єльським університетом (США), Фукусімським та Токійським аграрним університетами (Японія), Університетом Ля-Саль-Бове (Франція), Норвезьким університетом наук про життя, Університетом БОКУ (Австрія), Академією аграрних наук провінції Чжецзянь (Китай), Європейською асоціацією університетів наук про життя, реалізує 59 міжнародних наукових і навчальних проектів. Із сімома провідними університетами світу підписано угоди про подвійні дипломи.
Але в ВНЗ не забувають своїх витоків і знають, що джерелам не можна давати замулюватися.
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+