Ще у 1829 році французький незрячий тифлопедагог Луї Брайль відкрив світові унікальний метод рельєфно-крапкового письма і читання, який відтоді називають його ім’ям і яким користуються незрячі в усіх куточках планети. Цей шрифт дав змогу незрячим писати й читати, отже, всебічно розвиватися, навчатися і працювати. В Україні за системою рельєфно-крапкового шрифту навчають у шести школах для сліпих дітей. Є більш як 70 спеціалізованих бібліотек для сліпих, де зберігаються книжки шрифтом Брайля. Також є друкарні, які виготовляють підручники й художні твори із застосуванням рельєфно-крапкового шрифту.
Та нині надрукувати таку книжку — справа не з дешевих. Останніми роками їх фонд ледве поповнюється. Люди читають літературу, випущену ще за радянських часів, однак більшість її через затерті крапки вже не придатна для читання. Також у суспільстві існує прикра думка, мовляв, нащо незрячим самим читати, якщо інформацію можна сприймати на слух, приміром, є книжки в аудіоформаті.
— Якщо незрячу дитину не вчити писати й читати, вона взагалі може не розмовляти і адекватно не сприймати навколишній світ. Тому шрифт Брайля відіграє особливо важливу роль, — ділиться думками з «Урядовим кур’єром» доктор психологічних наук професор, завідувач кафедри тифлопедагогіки факультету корекційної педагогіки та психології НПУ ім. М. П. Драгоманова президент ВГО «Асоціація тифлопедагогів України» Євгенія Синьова.
Щоб показати суспільству, яке значення має читання рельєфно-крапковим шрифтом, десятеро незрячих киян зібралися у Національному музеї Тараса Шевченка позмагатися у конкурсі читців шрифтом Брайля «Промінням Брайля осяяний Кобзар». Читали твори Великого Кобзаря на швидкість і виразність.
За словами організаторів заходу, редакції Українського товариства сліпих «Заклик», твори Шевченка для сліпих видавали ще на початку 1990-х. Нині вони у дуже поганому стані — обшарпані, затерті сторінки не дають змоги відчувати текст пучками. Ці твори, як і багато іншої літератури шрифтом Брайля, давно пора перевидати.
— Мене Брайль вивів із темряви. Завдяки йому я навчався у школі, потім в університеті, пізнавав світ, — каже переможець конкурсу директор комп’ютерного центру УТОС багаторазовий чемпіон з шахів серед інвалідів із зору Сергій Васін. — І хоч нині користуюся комп’ютерними технологіями, використовую й рельєфно-крапковий шрифт. Наприклад, до комп’ютера приєднується брайлівський дисплей, завдяки якому незрячі можуть читати тексти. Хочеться, щоб держава чула нас і розуміла потреби людей з вадами зору. І зокрема щодо видання книжок шрифтом Брайля.
Ми в Google+