БЕЗПЕКА. Державне комунальне підприємство «Луцькводоканал» у процесі підготовки питної води відмовилося від застосування отруйного газу.
 

Про це Луцький міський голова Микола Романюк повідомив під час презентації проекту «Реконструкція системи знезараження питної води на станції водопідготовки Дубнівського водозабору міста Луцька».

Перехід на сучасну технологію обійшовся підприємству у триста тисяч гривень, причому 220 з них були виділені Кабінетом Міністрів України в рамках  загальнодержавної цільової  програми «Питна вода України — 2011 — 2020 роки».

— Проектом передбачено заміну багаторічного знезараження питної води із застосуванням зрідженого хлору новою технологією — із застосуванням гіпохлориту натрію, — розповів директор «Луцькводоканалу» Іван Корчук.—  Цей реагент виробляється безпосередньо на місці та у необхідній кількості із розчину звичайної кухонної солі шляхом електролізу. Очистка води тепер стала значно безпечнішою, адже ми можемо відмовитися від використання хлору.

Цей газ, нагадали організатори заходу присутнім, назавжди увійшов в історію тим, що під час Першої світової війни був застосований як хімічна зброя. Та попри усю небезпеку, що приховує для людей, він і нині застосовується у нас як один із найдешевших і найефективніших засобів знезараження води. І після хлорування вона надходить у розвідну мережу міських водогонів…

Як зазначив головний інженер «Луцькводоканалу» Сергій Строк, гіпохлорит натрію за своїми знезаражувальними властивостями не відрізняється від хлору, проте безпечний в роботі. Що ж до його безпеки для людини, то вона документально підтверджена дослідженнями токсикологічних центрів Північної Америки та Європи. Речовина в робочих концентраціях не несе будь-яких серйозних наслідків для здоров’я навіть після ненавмисного проковтування або потрапляння на шкіру. Більше того — у малих концентраціях використовується як ліки. Також підтверджено, що гіпохлорит натрію не є мутагенним, канцерогенним та тератогенним з’єднанням.

На станції Дубнівського водозабору встановлено гіпохлоритну електролізну установку вітчизняного виробництва продуктивністю 100 кГ/добу в перерахунку на умовно чистий хлор. Завдяки низькій напрузі батареї електролізерів (12 В) виробничий процес став значно безпечнішим для персоналу та довкілля. У пригоді комунальникам став і позитивний досвід застосування нової технології на менш потужних водозаборах м. Луцька, зокрема  Омелянівському та Гнідавському.

— Ми одночасно вирішуємо дві проблеми: безпеки і здоров’я людей. Відтепер хлор більше не використовуватиметься для знезараження питної води у Луцьку. А незабаром ми взагалі позбудемося його у місті, — зазначив міський голова Микола Романюк. – Це дозволить відмовитися і від утримання дороговартісної системи запобігання і раннього виявлення надзвичайних ситуацій в хлорному господарстві. А незабаром плануємо реалізувати ще один масштабний проект – на цей раз із очищення води.