ТАРИФИ. Уже з 1 липня всі, хто користується чи не користується стаціонарним телефонним зв’язком, але підключений до цієї мережі, змушені будуть платити за послугу більше. Причому для жителів міст здорожчання становитиме 10% і пройде в один етап, а для селян тарифи підніматимуть у два етапи (1-й — з 1 липня до 31 жовтня, 2-й — з 1 листопада 2012 р.) — по 10% на кожному.  Цифри остаточні, перегляду не підлягають, адже погоджені з Національною комісією зі здійснення державного регулювання у сфері зв’язку та інформатизації.

Заступник директора департаменту економічного аналізу цього відомства Тетяна Ієвлєва підтвердила, що саме до їхньої компетенції належить встановлення граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги. Востаннє їх підвищували торік навесні, однак для надавачів вони залишилися збитковими. Тож, мовляв, є всі підстави для підвищення тарифів. Тут і інфляційні процеси, і зростання затрат операторів  (їх в Україні приблизно 400) на енергозабезпечення та паливо, і зменшення інвестицій у галузь. Тому не обійтися без наближення тарифів до собівартості. Абоненти ще й мають радіти з того, що здорожчання не таке значне, як спочатку передбачалося.

Єдиною втіхою може бути хіба що зниження плати за встановлення стаціонарних телефонів для населення на третину (до 70 грн), для фізосіб — на 60% (до 100 грн). Однак навряд чи ті 390 тисяч потенційних абонентів, які стоять на черзі для підключення стаціонарного телефонного зв’язку, захочуть скористатися цією послугою. Тож, мабуть, операторам потрібно замислитися і над тим, чи не поставлять вони хрест на цій мережі. До того ж, на переконання директора аналітичного департаменту IC Concorde Capital Олександра Паращія, їм варто звернути увагу і на власні витрати. Адже майже половина суми, сплаченої абонентами, йде на зарплату персоналу. Цього забагато, переконаний експерт. У Росії з її просторами на одного абонента фіксованого телефонного зв’язку припадає удвічі менше обслуговуючого персоналу.