Останнім часом дедалі більше українців, обираючи між звичайним та інтернет-магазином, віддають перевагу останньому. Адже це так вигідно: не потрібно нікуди йти, та й товар привезуть безпосередньо додому чи в офіс. До того ж знайти ексклюзивну річ у Всесвітній мережі значно легше, ніж у реальному магазині. Проте, хоч інтернет-магазини вже давно нікого не дивують, культура торгівлі в цій галузі ще кульгає. Особливо коли йдеться про захист прав споживачів. Тому часто покупці скаржаться, що їх обдурюють віртуальні торговці, а ось довести свою правоту в цих випадках значно складніше, ніж коли купуєш товар «в реалі».

Юристи зауважують, що найчастіше покупці при спілкуванні з віртуальними продавцями стикаються з такими проблемами: визнання нелегітимними укладених в онлайн-режимі договорів на придбання товарів; порушення прав споживачів; відсутність такого магазину за адресою, зазначеною на сайті. В результаті замість очікуваної покупки людина отримує безліч неприємних емоцій. Ось тут починається найцікавіше. Адже продавець, який аж так «щебече», коли в нього щось купуєш, після висловлення претензій полярно змінює тональність розмови. Виявляється, що і товар повернути неможливо, і навіть визначити місце розташування продавця. Тому споживачі зневірюються і не борються за свої права. Мовляв, як можна висловити претензії віртуальному продавцеві? Натомість юристи впевнені, що така поведінка хибна.

— Якщо покупець має намір вирішувати суперечку з власником інтернет-магазину в судовому порядку, варто взяти до уваги таке: факт відсутності вказаного відповідача за його місцезнаходженням не буде перешкодою для розгляду справи в суді, — наголошує юрист Міжнародної асоціації «Сквайр Сандерс-Салком» Наталія Дроздова. —  Більше того, закон встановлює, що навіть якщо місце розташування магазину не встановлено, слід вважати, що судова повістка або виклик були вручені відповідачеві належним чином. А отже, він був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання. Очевидно, що за таких обставин зазначений відповідач позбавлений права впливати своєю участю на результат розгляду справи.

Згідно із законодавством, неявка відповідача, про якого немає відомостей, що йому було вручено судову повістку, стає підставою для відкладення судом розгляду справи. Якщо ж такий відповідач повторно не з’явиться в судове засідання, суд має право вирішувати справу на підставі наявних у ній даних та доказів і постановити заочне рішення. Закон встановлює, що в будь-якому разі (за участю відповідача чи без нього) суд зобов’язаний видати (надіслати) кожному учасникові цивільного процесу копію судового рішення. У разі відсутності відповідача за його місцезнаходженням копія судового рішення не знайде свого адресата.  

Щоправда, навіть якщо покупець і виграє суд, повернути гроші за, приміром, неякісний товар буде дуже важко. Адже виконавча служба може до нескінченності шукати цей горезвісний магазин. Тому перед тим, як бодай щось купувати у віртуальному магазині, варто все-таки обирати той, на сайті якого вказано адресу й інші координати. І навіть якщо продавець «шифруватиметься» від набридливого покупця, то від виконавчої служби, у якої буде ухвала суду на користь споживача, переховуватися складніше.