На відзначання 70-ї річниці визволення концтабору Аушвіц-Біркенау до Польщі з’їхалися офіційні делегації з багатьох країн та нечисленні в’язні гітлерівської катівні, які дожили до цього дня. Вони зібралися не лише задля вшанування пам’яті замучених нацистами людей, а й заради теперішніх та прийдешніх поколінь. Заради того, щоб політики змогли «засвоїти уроки історії й не допустити повторення трагедій, подібних до Голокосту».
Принаймні так вважає Президент України Петро Порошенко, який побував у Польщі й відвідав заходи з нагоди визволення концтабору, віддавши глибоку шану тим, хто трагічно загинув у таборі смерті Аушвіц, і тим, хто поклав край жахливим злочинам проти людства, скоєним нацистами не лише в цьому таборі, а скрізь у Європі.
Для українців ця трагедія — не чуже горе. Нам досі кровоточить Бабин Яр. За словами Президента, з шести мільйонів мирних жителів України, що стали жертвами Другої світової війни, чверть становили євреї. А з урахуванням загиблих на фронті ми втратили близько 60% довоєнного єврейського населення.
Важливо було нагадати світові, що мільйони українців у складі союзницьких армій, українського визвольного руху та радянських партизанських з’єднань зі зброєю в руках протистояли нацистській навалі, а отже й Голокосту. Тисячі українців на окупованих територіях, ризикуючи власним життям, рятували євреїв. Наскільки масовим був цей рух свідчить те, що лише офіційне звання «Праведників народів світу» отримали майже дві з половиною тисячі українців. А це одна десята загальної кількості тих, хто має це звання.
Президент наголосив, що в боях за визволення Освенцима та навколишніх населених пунктів поклали голови понад 230 радянських солдатів, серед яких кожен п’ятий був українцем. Першим танком, який розбив сумнозвісну браму з написом «Праця звільняє» (Arbeit macht frei), керував українець Ігор Побірченко. А першим підрозділом, який ступив на територію табору, був батальйон майора Анатолія Шапіра — українського єврея з Полтавщини.
Про це днями нагадав і міністр закордонних справ Польщі Гжегош Схетина, викликавши хвилю обурення в Росії, чий президент не поїхав на урочистості до Польщі. У чому тільки не звинувачували високопосадовця сусідньої держави, зовсім забувши про провокативний меседж свого президента, який знівелював участь України у Другій світовій війні.
Саме тому глава нашої держави вважав за потрібне не просто нагадати Європі та світу про наймасштабнішу трагедію, апокаліпсис ХХ століття — про Голокост, а й звернути увагу на новітнього агресора — Росію, яка всупереч нормам міжнародного права окупувала частину суверенної України. Він закликав світове співтовариство єдиним фронтом протистояти новому імперському божевіллю, новим претензіям на панування в Європі.
Ми в Google+