НАСТРІЙ. Давним-давно, в дохристиянські часи, коли Україна була ще в колисці, її бавили солодкоголосі птахи-діви з райського саду… У всякому разі, люди пророкували багатство та успіх усім, на кого впала тінь віщої птиці Гамаюн. З-поміж своїх райських посестер вона була найдивовижнішою, оскільки жила в морських глибинах, хоч і літала в піднебессі. Вірили: хто почує її крик — буде щасливим… Не менш загадкова  прекрасна Алконост, птаха Зорі, якій підвладні вітри і погода. Вона неслася на березі, потім опускала яйця в море, і воно на сім днів ставало спокійним. Алконост теж приносила щастя, а інколи  світлий смуток і печаль. Її чудовий спів, почувши який люди забувають про все на світі, можна зрівняти лише із співом ще одної райської птахи — Сирин. Слов’яни вірили, що вона розганяє смуток і тугу, але прилітає лише до щасливих людей. У будь-якому разі — це темна птиця, посланець володаря підземного світу.

Гамаюн — віща птиця, котра, за віруваннями, знає все. Фото автора

Такі відлуння міфічного світу дійшли й до наших днів. А чернігівська майстриня декоративного розпису, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Тетяна Стадниченко представила на суд шанувальників своєї творчості сучасне бачення райських птиць: у Чернігівському обласному художньому музеї імені Григорія Галагана відбулося відкриття виставки декоративного розпису «Птахи-діви з давніх сказань». 

Перше, що вразило серед прекрасних образів, — переклад відомого усім чорно-білого знака китайських філософів «інь—ян» на слов’янський варіант. Знак став кольоровим і набув вигляду двох птахів навколо яйця, але в його основі лишилася взаємодія протилежностей, поєднана трепетним ставленням до зародка нового життя.

Ось і наші райські птахи. Дуже красива пурпурна Алконост, котра пророчить щастя усім, хто на неї дивиться. А неподалік — ніжнобарвний  «Сон Алконоста». Здається, птаха-діва й снить завтрашніми світлими пророцтвами. Схожа на перську царівну птаха Гамаюн в орнаменті, котрий відлунює східними мотивами, білявка Сирин у блакитному, гаряче як вогонь подружжя Феніксів… Кожне з цих зображень викликає майже дитинний захват. Та апофеозом розлитої у повітрі ніжності стає декоративний розпис «Материнство»: розкішна птаха і її пташеня — дуже схожі за своєю сутністю на жінку з дитиною…

Так світло і казково почуваєшся на виставці, що хочеться зберегти цей настрій якомога довше. Тому й не підходжу до вікна, аби подивитися: що там за золоте сяйво вибивається з-за штори? А раптом усе-таки не сонячний промінь, а перо чарівної Жар-Птиці…