КЛАСИК

За Дінцем пролунали «Срібні дзвони»

Ми з колегою по журі ніби й неголосно розмовляли про щось своє, але таки привернули увагу декого з місцевих жителів. Цибатий парубійко, який роздавав на центральній вуличці містечка рекламні папірці й водночас сам міг би бути ходячою рекламою одного із сортів пива, раптом аж стрепенувся: «Ви що — українці?» А коли ми відповіли ствердно, почав роздивлятися нас, немов ми прилетіли з Марса. А ще запевняв, що у школі українську мову знав на відмінно, але трохи призабув, бо ні з ким тут нею спілкуватися. «А як вас звати? Подобається у нас? А звідки ви приїхали?» — сипонув запитаннями. Але почувши, що ми прибули з Донецька, новий знайомий дуже здивувався: «Тю! Хіба там українці живуть?.. Нам казали, що приїдуть справжні — із західних областей…»

Що ж, організаторам конкурсу «Срібні дзвони», мабуть, варто дослухатися до репліки і більше не розчаровувати місцевих жителів. Тобто зробити так, аби у місті на межі Донецької й Луганської областей наступного року побували також і оті «справжні українці».

Бути пам’ятнику в «колисці днів»

Відкритий конкурс читців, поетів та художників «Срібні дзвони» провели вже вшосте, і тому він встиг стати своєрідною візитівкою малої батьківщини ліричного генія ХХ сторіччя Володимира Сосюри. Дебальцеве, яке поет колись назвав «колискою днів моїх», останніми роками справді стало колискою для юних талантів, які збираються тут у травні. Конкурс отримав статус відкритого, і досі в ньому засвітилися учасники не тільки з Донецької, а й з Луганської, Дніпропетровської, Харківської, Херсонської областей. А цього року до них приєдналися також представники Полтавщини та Сумщини.

Загалом нинішній рік особливий: виповнилося 115 років з дня народження Володимира Сосюри. Тому з нагоди поважної дати «Срібні дзвони» були урочистіші, масштабніші й солідніші. По-перше, збільшилася кількість конкурсантів — майже 130 осіб. А, по-друге, нарешті в Дебальцевому почали втілювати в життя давню мрію встановити пам’ятник видатному землякові. Адже ще торік у листопаді міськвиконком провів конкурс на кращий ескіз проекту монумента, і вже відомі його підсумки. Із запропонованих варіантів журі назвало найкращою роботу запорізького скульптора Бориса Чака. Отож під час цьогорічного конкурсу відбулося закладання пам’ятного каменя на місці бронзової скульптури поета — у сквері ім. В. Сосюри.

Поет надихає своєю творчістю талановиту молодь. Фото з сайту ridna.ua

Переможених тут немає

— Дуже важливо, що вже відбулося багато заходів до 115-ї річниці прадіда: в Києві й тут, на Донеччині, — ділиться враженнями з «УК» правнук поета Олексій Сосюра, який традиційно щороку приїздить до Дебальцевого зі столиці. — Також помітно, що поступово зріс рівень конкурсу «Срібні дзвони», збільшується і кількість учасників, і кількість шанувальників творчості В. Сосюри. Початок реалізації задуму про спорудження пам’ятника поетові теж важко переоцінити.

Переможці та лауреати «Срібних дзвонів» у трьох номінаціях отримали дипломи, пам’ятні подарунки, а також незабутні враження. «Звичайно, дуже приємно, адже відзначили й мою творчість, однак вважаю, що навіть участь у цьому конкурсі для всіх нас дуже важлива і корисна, — зізнається студентка Слов’янського державного педагогічного університету Олена Пальчун. — Під час дводенного спілкування з однолітками з інших областей та з присутніми тут письменниками і художниками ми змогли обмінятися думками і дізнатися чимало корисного, що обов’язково стане в пригоді в майбутньому».