Церемонію перепоховання останків безневинно убієнних колишніх громадян Речі Посполитої на Федорівському кладовищі міста Володимира-Волинського розпочали відспівуванням священики. Потім під звуки військового салюту в новій братській могилі знайшли спокій останки 385 солдатів та офіцерів Війська польського і мирних жителів — жертв масових розстрілів.
Спільною українсько-польською експедицією цього року вони були ексгумовані на території городища «Вали». За трагічним збігом обставин на святому місці, де рівноапостольний великий князь Київський Володимир Великий заклав місто свого імені, тривалий час діяла в’язниця НКВС та нацистських каральних органів.
Наша газета вже розповідала, що тут було виявлено масові захоронення людей. Уперше археологи наткнулися на них ще 1976-го, але тоді працівники КДБ заборонили подальші дослідження. Вони відновилися після здобуття Україною незалежності. Як свідчили очевидці, «визволителі зі сходу» на подвір’ї тюрми проводили масштабні розстріли, які набули панічного темпу 22 червня 1941 року.
Водночас аналогічна ліквідація відбулася і в Луцькій в’язниці, де розстріляли дві-три тисячі політично неблагонадійних українців. У камери їх із приходом перших совєтів було кинуто після арештів серед інтелігенції, священиків, членів ОУН та КПЗУ, колишніх офіцерів польської армії та УНР, учасників українських культурно-просвітницьких товариств.
Судячи з усього, аналогічна «профілактична робота» неодноразово проводилася і у Володимирі-Волинському та прилеглому до нього регіоні. Адже братських могил у старому городищі виявили кілька. Символічно, що доблесних радянських чекістів у цьому страшному місці пізніше змінило німецьке гестапо. «Подвиги» представників одного тоталітарного режиму продовжили виконавці іншого.
Археологи державного підприємства «Волинські старожитності» спільно з польськими дослідниками з Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва Республіки Польща на чолі з професором Анджеєм Колою та доктором Домінікою Сємінською виконали великий і морально важкий обсяг робіт. Адже серед людських останків велика кількість — дитячі. Всього протягом чотирьох років досліджено й ексгумовано 1140 останків.
— Проведення цієї роботи стало можливим завдяки підтримці місцевої влади та фінансової допомоги Міністерства регіонального розвитку будівництва і житлово-комунального господарства (за підтримки Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій), Фундації генерала Ельжбети Завадської архіву і музею Армії Крайової та Служби Полєк (за підтримки Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва), управління культури Волинської облдержадміністрації, Володимир-Волинської міської ради та Фонду розвитку Волинського національного університету ім. Лесі Українки, — розповів керівник «Волинських старожитностей» Олексій Златогорський, на якому лежав основний тягар з організації ексгумаційних робіт.
Ми в Google+