Використовуючи новаторський метод пошуку екзопланет, астрономи виявили шість розжарених позасонячних світів, які розміщені у трьох зоряних системах. Усі вони розташовані дуже близько до своїх світил і розігріті до температур від 1100 до 1800 градусів за Цельсієм, під дією яких випаровуються не тільки їх атмосфери, але і поверхні. Три дослідження, що описують відкриття, надруковані в журналі Nature Astronomy.

«Ці знахідки дуже перспективні. Вони допоможуть нам краще зрозуміти зв'язок між масою, розміром і складом планет, а також багато розкажуть про їх формування загалом», – розповідає Керол Хесвелл з Відкритого університету (Велика Британія), яка брала участь у всіх трьох дослідженнях.


За останнє десятиліття, науковий світ зробив величезний прорив у царині виявлення екзопланет. Із цих досліджень стало відомо, що в системах, відмінних від нашої, світи можуть розташовуватися дуже близько до своїх зірок.

Зважаючи на це, Керол Хасвелл і її колеги розробили новий метод їх ідентифікації, який базується на процесі абляції: якщо об'єкт обертається дуже близько до світила, його атмосфера руйнується і випаровується, що призводить до розсіювання хмари газу.

Застосувавши новаторський підхід, вченим вдалося визначити кілька зоряних систем, в яких були помічені сліди виносу речовини з планет під дією випромінювання. Потім вони провели дослідження трьох кандидатів з використанням одного з традиційних методів пошуку позасонячних світів: радіальних швидкостей. У результаті астрономи виявили екзопланети у всіх із них.

Системи отримали позначення DMPP-1, DMPP-2 і DMPP-3 за назвою проєкту «Dispersed Matter Planet Project», в рамках якого були відкриті. У першій розташовуються три кам'янистих екзопланети з масами від трьох до десяти земних і аналог Нептуна з тривалістю року всього 20 земних діб.


Система DMPP-1 в поданні художника. Credit: Mark A. Garlick

«Система DMPP-1 володіє дійсно важливим набором: три планети малої маси, склад яких ми можемо визначити», – додав Даніель Стааб з Відкритого університету, який також брав участь у всіх трьох дослідженнях.

У другій системі знаходиться гігантська екзопланета DMPP-2b, яка здійснює один оберт навколо своєї зірки за п'ять земних діб і має масу вдвічі меншу, ніж Юпітер. Астрономи відзначають, що в попередніх дослідженнях цей позасонячний світ був випущений з уваги через пульсуючу його зірку, яка приховували сигнатуру гравітаційного впливу цієї екзопланети.


Система DMPP-2 в поданні художника. Credit: Mark A. Garlick

Найцікавішою з трьох, як зізнаються автори відкриттів, стала подвійна система DMPP-3. У ній розташовується суперземля DMPP-3Ab, яка обертається навколо найбільш великої зірки DMPP-3A. Її маса оцінюється в 2,6 земних, а тривалість року – в 7 земних діб.

Система DMPP-3 в поданні художника. Credit: Mark A. Garlick

«Система DMPP-3 стала величезним сюрпризом для нас. Ми шукали крихітний сигнал, який вказує на планету малої маси, але спочатку виявили зірку-компаньйона, яку не очікували побачити, а вже потім позасонячний світ!» – підсумовує сказане Джон Барнс з Відкритого університету, співавтор двох досліджень.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»