ВИДАННЯ. Письменник із закарпатського міста Мукачеве Мирослав Дочинець торік увійшов до сімки фіналістів Шевченківської премії в галузі літератури. Його роман «Вічник. Сповідь на перевалі духу» отримав схвальну критику літературознавців і захоплені відгуки читачів. Премію все-таки одержав інший — його давній друг, поет із того ж таки Закарпаття Петро Мідянка. 

Нині 53-річний прозаїк знову номінується на найвищу національну відзнаку. Втім, ставиться до цього кроку по-філософському. «Премія, — зауважив він, — все одно, що яблуко, яке висить. Упало в твої долоні — добре, не впало — то хай висить собі далі».

Нова спроба Мирослава Дочинця зійти на загальноукраїнський літературний Олімп базується на міцному фундаменті. Вона підкріплена романом «Горянин. Води Господніх русел», який з’явився друком зовсім недавно. Під час зустрічі з журналістами Мирослав Дочинець описово назвав свою книжку «Карпатський старий і ріка». Цим самим підкреслив духовну спорідненість роману з відомою повістю Хемінгуея «Старий і море».

Мирослав Дочинець: найприємніша місія — роздавання автографів. Фото автора

— Навіть коли здається, що все проти тебе, не слід опускати руки, — зауважив майстер слова. — Про це моя книжка. Тут наш етнос, наша природа (яка є одним з головних героїв), наш фольклор. На цьому тлі відбувається дивовижна історія, яка вразила мене років дванадцять тому. Тоді я не був готовий про це написати, накидав лише канву, фрагменти. Коли прийшла готовність — написав. Тут більше життєвої правди, ніж у «Криничарі» (попередній роман. — В.Б.), і більше духовної правди, ніж у «Вічнику». Це книжка про реальну людину, чоловіка, який загублений від світу, людей. Він втратив все в один день — і родину, і цінності, й роботу, проти нього постає навіть природа. Але виявляється, це не кінець, і він починає боротьбу, яка стає найвищим миром.

До цього за підсумками 2012 року закарпатський письменник уже отримав дві всеукраїнські відзнаки: здобув премію імені Зореслава та став лауреатом нагороди «Золоті письменники України». Остання з них присуджується авторам, чиї твори найкраще продаються. Лише українськомовний варіант Дочинцевого «Вічника» розійшовся в Україні кількістю 68 тисяч примірників.