17-річний Арсеній з дитинства захопився математикою і вже тоді знав, що його майбутня професія буде пов’язана з царицею наук. Дитяче захоплення дало гарні результати. На цьогорічному зовнішньому незалежному оцінюванні Арсеній здобув найвищий бал з математики 200 і трохи менше з фізики — 194. Він переможець олімпіад з фізики й математики. Відтепер для нього відчинені двері багатьох вишів, де він хотів би вивчати нову сучасну науку data science.

Високий бал з математики хлопця не здивував. Він не сумнівався у своїх здібностях, а завдання виявилися неважкими. А через трохи нижчий бал з фізики засмутився. Визнав, прийшовши додому, що неуважно прочитав умови задачі, розрахував відповідь не в секундах, а у хвилинах.

Із труднощами ЗНО Арсеній упорався, чим пишаються його батьки. Вони підтримали синове захоплення точними науками. Мама постійно підкладала йому книжки науковця, популяризатора фізики, математики та астрономії Якова Перельмана. Пізнавальна науково-популярна література стала першим кроком до серйознішого заняття математикою й фізикою.

На думку Олесі Олександрівни, формуванню математичного складу розуму сина сприяло те, що він з дитинства дуже любив збирати конструктори Лего. Це розвивало дрібну моторику і розумові здібності.

Олеся пишається здобутками Арсенія. Фото надав автор

«Він самодостатній хлопець, — ділиться мама, — вміє концентруватися, занурюватися в себе. Вплинули на нього й книжки Стівена Гокінга, якими він захопився. Астрофізика, космос — ці теми Арсенієві до вподоби. Він звичайний сучасний хлопець, любить зустрічатися з друзями, грати в комп’ютерні ігри, кататися на велосипеді, грає на гітарі, плаває, веде блог на ютубі».

Через захоплення сина точними науками батьки намагалися знайти найкращий для нього навчальний заклад у Миколаєві. Це виявилося непросто, адже не завжди гарна вивіска й розкручений бренд відповідають освітнім потребам дитини, яка прагне поглиблено вивчати предмет.

Заклад «з математичним ухилом» насправді таким не виявився. А в гуманітарній гімназії завдяки вчителеві склався гурток з математики. У восьмому класі хлопець перейшов до іншого закладу в Миколаєві, за фахом, але там було некомфортно. Із другого семестру 10 класу його перевели на дистанційне навчання. І виявилося, що саме така форма здобуття знань стала для нього найбільш прийнятною.

Коли на випускний клас батьки запропонували йому повернутися до школи, Арсеній категорично відмовився. Йому вже подобалося самому розподіляти час, визначати пріоритетні завдання. В індивідуальному кабінеті розміщують завдання за семестр, підручники, відеоуроки, можна записуватися на онлайн-консультацію до викладачів.

Мама Олеся Левченко як викладачка підтримує дистанційне навчання, яке правильно організовано. Вона зазначає, що система, яка була під час карантину, — не дистанційне навчання, а вайбер-школа. Вона вважає, що за грамотним дистанційним майбутнє, особливо у старших класах. Щодо того, що дитина не перебуває в колективі (один з аргументів опонентів дистанційного навчання), для Арсенія це не проблема. Він спілкується з колишніми однокласниками.

Свою майбтню професію пов’язує із сучасним напрямом в ІТ-технологіях data science — наукою про роботу з даними. Це не програмування, а створення алгоритмів для майбутніх програм. Хлопець готовий вивести і власну формулу майбутнього життя. Адже навчатися і працювати планує в Україні.