Реалізація ключових реформ у нашій країні, покликаних істотно поліпшити інвестиційний та бізнес-клімат, стала основною темою Шостого засідання Координаційної ради з економічного співробітництва з Японією та Комітету ділового співробітництва з Україною Японської федерації бізнесу «Кейданрен», яке відбулося в Токіо.

Відновлення економічного зростання на початку 2016 року, як і було прогнозовано, — результат реалізації політики уряду з дерегуляції підприємницької діяльності, поліпшення бізнес-клімату, підвищення ефективності управління державним сектором економіки та його оптимізації, забезпечення адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Так перед японськими партнерами охарактеризував позитивні зміни перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.

Хоч як складно відбуваються бажані перетворення, наша економіка поступово адаптується до нових реалій і вимог. Потроху пожвавлюються інвестиційна активність і споживчий попит. Степан Кубів навів деякі факти: «Зростає довіра інвесторів до України: у січні — вересні 2016 року чистий приріст прямих іноземних інвестицій становив 3 мільярди доларів США порівняно з 2,2 мільярда за торішній аналогічний період. Про це свідчить і підтримка міжнародних партнерів, зокрема МВФ та ЄБРР».

Підписання Угоди про асоціацію з ЄС і приєднання України до спільного європейського ринку стало поворотним моментом в реалізації економічних реформ, дало українській економіці значні переваги й відкрило широкі перспективи для роботи на її теренах іноземного бізнесу. Чим сьогодні й зацікавлені інвестори, зокрема японські, повідомляє прес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі.

Вони вважають для себе перспективними напрямами проекти з енергоефективності, використання відновлюваних джерел енергії, транспортної інфраструктури, переробки сміття, водоочищення і забезпечення якісною питною водою, розвитку медичної сфери й надання якісних медичних послуг.

А заступник міністра економічного розвитку і торгівлі — торговий представник Наталія Микольська вважає, що вигідне географічне розташування України біля ключових транспортних хабів Європи та світу дає інвесторам унікальні можливості для торгівлі. «Якщо залучити надзвичайний людський потенціал і продуману логістику, то отримаєте зростання прибутку від інвестицій», — звернулася вона до потенційних партнерів.

До слова, диверсифікація джерел енергопостачання та розвитку відновлюваної енергетики набуває актуальності через боротьбу з наслідками аварій на ЧАЕС і «Фукусімі». Тому об’єднання зусиль у цих сферах може бути взаємовигідним для обох країн.

«Освоєння відновлюваних джерел енергії — пріоритет для України. Ми маємо стратегічну мету — досягти 11% енергії з відновлюваних джерел у кінцевому енергоспоживанні країни в 2020 році. Для цього здійснюємо потужну роботу з удосконалення законодавчого поля, створюємо сприятливі умови для ведення бізнесу та залучення інвесторів, — розповів японцям голова Держенергоефективності Сергій Савчук. — Саме нині на шляху розвитку цієї сфери ми зацікавлені в японських технологіях, досвіді та інвестиціях. Адже сьогодні Японія — одна з країн-лідерів, які стрімко розвивають відновлювану енергетику, а японські фінансові установи зацікавлені вкладати дедалі більше інвестицій у «зелені» проекти».

Розповів Сергій Савчук і про збільшений в Україні «зелений» тариф для виробників електроенергії з біомаси та біогазу до 12,38 євроцента за кВт/год. Завдяки цьому рентабельними стають проекти із встановлення когенераційних установок із використанням місцевих видів палива. Це може бути ще одним напрямом співпраці з Японією, де впродовж останніх років, особливо після аварії на АЕС «Фукусіма», виробництво енергії з біомаси зросло в рази. Тож Україна розраховує на японські інвестиції у виробництво, приміром, пелет, бо має для цього достатній ресурсний потенціал.

Зокрема законом, який став ключовим у підвищенні конкурентоспроможності виробництва електроенергії з відновлюваних джерел, встановлено привабливий «зелений» тариф на купівлю електроенергії, виробленої сонячними електроустановками приватних домогосподарств потужністю до 30 кВт.

Це спонукає до розвитку ринку сонячних панелей в Україні. Бо після ухвалення закону кількість домовласників, які використовують енергію сонця, одразу зросла на 40,4%, а ще через квартал — на 84,8%. І така динаміка попиту зберігається донині. «Це дає всі підстави говорити про можливості створення величезного внутрішнього ринку виробництва і використання сонячних панелей, що може зацікавити японських інвесторів», — цитує прес-служба Держенергоефективності слова Сергія Савчука.

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»