Майже 18 тисяч гривень отримав екочиновник від директора підприємства за безперешкодне проходження радіологічного й екологічного контролю вантажів на території Одеського порту. На цьому хабарі 22 січня його і спіймали слідчі прокуратури та працівники СБУ. І не те, щоб сам факт хабара був для нас чимось унікальним чи сума такою астрономічною. Це повідомлення зацікавило нас передусім як документальне підтвердження тих скарг і претензій, що ми їх вже роками чуємо від представників морського бізнесу.

«Ви й уявити не можете, до якого виродження дійшли наші екологи», — обурювався ще кілька років тому один з помітних наших морських бізнесменів, розповідаючи, як борці за чистоту довкілля буквально знущалися з мореплавців, досліджуючи баластні води на їхніх суднах. Ішлося про ізольований рідкий баласт, який саме через те, що ізольований, ніде у світі не потребує перевірки. Норми, якими керувалися контролери, і методи перевірки, які вони застосовували, фактично не залишали морякам шансів на безпроблемне проходження перевірки.

Цьому Кабмін поклав край позаторік восени. Внаслідок ухвалених тоді рішень держінспектори втратили право брати хімічний експрес-аналіз води ізольованого баласту, крім як у разі явних слідів забруднення. Утім природа не терпить порожнечі, а її підприємливі захисники й поготів. Щойно відійшли баластні води, екоконтролери знайшли собі іншу годівничку. «Виник новий «екологічний» проект із назвою «радіологічний контроль», — поділився якось із нами начальник адміністрації морського порту «Южний» Максим Широков. За його словами, екологи десь відкопали постанову 1996 року, і в них різко підскочив інтерес до радіаційного фону суден.

Максим Широков не заперечує, що приписи 1996 року й справді ніхто не скасовував й ніхто не збирається їх ігнорувати. Але через брак чітко прописаних нормативів та методик весь цей екодогляд перетворюється на таку собі гру без правил та із заздалегідь визначеним результатом. «Нема інструкцій, як заходити на судно, на яких підставах, якими приладами міряти, — нарікає Максим Широков. — Ведеться справжнісінька партизанщина: вискакує з кущів еколог і біжить на судно контролювати радіацію».

Цікаво, що одного з керівників пункту радіологічного контролю Державної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря правоохоронці впіймали на гарячому вже після того, як керівництво держави відсунуло й радіаційну годівничку від екологів. Наприкінці 2015-го Кабмін ухвалив постанову про спрощення екологічного та радіаційного контролю. Заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков заявив, що це «раніше екологічний та радіологічний контроль нерідко використовували як інструмент тиску на судно- та вантажовласників», а нині «зайві процедури та можливу корупційну складову усунуто». Як бачимо, не повністю.

Утім слід визнати, що коли уряд і надалі зменшуватиме кількість зачіпок для корупціонерів, а правоохоронці активно виловлюватимуть тих, хто за рахунок таких зачіпок живиться, то з часом позбудемося небезпідставно лихої слави наших гаваней. Ще донедавна траплялося, що коли йшлося про необхідність заходити в українські порти, іноземні капітани просто відмовлялися від контракту. Адже навіть якби гіперпильність наших екологів й не мала корупційної складової, морякам і власникам вантажів зовсім не цікаво втрачати гроші через надумані процедури, яких нема вже ніде у світі.

У країні, про яку часом знають лише те, що «це там, де Чорнобиль», цілком зрозуміле серйозне ставлення до довкілля. Однак чи дає це підстави для необ∂рунтовано прискіпливих доглядів, від яких, зрештою, потерпає економіка власної країни?