Сьогодні усі християни східного обряду відзначають Стрітення Господнє. У народному побуті цей день здавна сприймається як зустріч зими з весною.
У день Стрітення Господнього в церквах, за традицією, освячуються свічки. Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресної ходи).
Існує також повір'я, що ці свічки охороняють житло від удару блискавки. Коли в цей день приходили із церкви додому, то запалювали свічку.
За народними віруваннями, це захищало дім та майбутній урожай. Освячену цього дня у церкві воду використовували проти «пристріту». Нею кропили тварин і людей.
Свято відзначають у пам'ять про те, як Свята Діва Марія принесла до єрусалимського храму Ісуса Христа на 40-й день після народження. Адже згідно із тодішніми законами, кожне перше немовля чоловічої статі належало Богові, і його треба було приносити до храму на 40-й день після народження.
За народними повір’ями, в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє.
Зазвичай в цей день ворожили, виставляючи тарілку з зерном на ніч надвір: якщо вранці роса — врожай, нема роси —погана ознака.