Аналіз вмісту ізотопів олова в місячних породах, які доставили на Землю американські астронавти в ході місії «Аполлон», показав, що наш супутник втратив деякі зі своїх летючих елементів за той час, коли Місяць був хмарою з випаровуючою речовиною на орбіті нашої планети, а не розплавлений об'єкт, покритий океаном магми. Висновки вчених представлені в журналі Nature Geoscience.
.jpg)
Вважається, що Місяць утворився приблизно 4,5 мільярда років тому після зіткнення Землі з планетарним зародком розміром з Марс, в результаті якого в космос було викинуто велику кількість речовини, яка утворила на орбіті нашої планети хмару з пари і магми.
Зразки, зібрані під час місій «Аполлон», використовуються вченими для реконструкції історії цього «гігантського зіткнення». Нині відомо, що Місяць має хімічний склад, досить сильно схожий на земний. Тим не менш, є кілька відмінностей, які можна використовувати, щоб розкрити таємницю народження нашого супутника. Суть полягає в тому, що на Місяці немає летючих елементів.
«У нашій роботі ми використовували ізотопи олова, елемента, який має більш низьку концентрацію на Місяці, ніж на Землі. Результати показали, що втрата летючих елементів сталася, коли Місяць перебував на стадії хмари, що містила краплі магми, з температурою приблизно 2,5 тисячі градусів», – пишуть автори дослідження.
Раніше вважалося, що ця втрата відбулася після формування Місяця, на стадії, коли він «світився розплавленою кулею», покритою океаном магми. Однак вміст ізотопів олова не узгоджується з таким припущенням, так як передбачена кількість для магматичного океану не відповідає отриманим даним.
«Таким чином, наші результати пропонують інший погляд на те, як розвивався молодий Місяць», – підводять підсумок автори дослідження.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+