Карколомна кар’єра головного сталінського кілера Павла Судоплатова розпочалася з убивства лідера ОУН Євгена Коновальця. Вусатий вождь особисто прийняв рішення про знищення керівника українських націоналістів й аж двічі зустрічався з фактично рядовим агентом, який мав виконати це завдання.
На справу Павла Судоплатова відправили з фальшивим чехословацьким паспортом, трьома тисячами американських доларів і наказом у жодному разі не здаватися живим поліції, якщо його спробують затримати.
Зустріч із Коновальцем, якому кур’єр з України під виглядом подарунка з рідного краю вручив бомбу, замасковану під коробку цукерок, відбулась у Роттердамі. Отож навіть у разі провалу чехословацький паспорт і нібито не потрібні в Європі долари мали засвідчити, що вбивця — не агент Кремля. Радянська газета «Правда», коментуючи загибель Коновальця, написала, що це справа німецьких або польських спецслужб.
До вчинення теракту в Роттердамі Судоплатов під виглядом представника українського націоналістичного підпілля вже не раз зустрічався з керівником ОУН і завоював його довіру. Однак доки оунівці не становили реальної загрози і були настільки бідними, що навіть на чай один до одного ходили із власним цукром, у Москві лише стежили за ними.
Отож Сталін знав, що після приходу в Німеччині до влади Гітлера українські націоналісти спробували одержати підтримку Великобританії. У листі Коновальця, переданому в червні 1935 року до англійського МЗС, лідер ОУН писав, що «наші змагання до здобуття повної самостійності не суперечать стратегічним інтересам Великобританії», а ситуація в Європі робить англійців і українців союзниками у протидії тоталітарним режимам. Однак в Англії зробили ставку на співпрацю з російською еміграцією та умиротворення Гітлера, що врешті-решт призвело до початку Другої світової війни.
Натомість керівництво Німеччини, яке згодом вчинило аналогічно, укладаючи з Москвою пакт Молотова — Ріббентропа, зацікавило потенційних союзників начебто взаємовигідною пропозицією. У підсумку ОУН отримала обіцянку створення власної держави під німецьким протекторатом та матеріальну підтримку, що перетворило оунівців на небезпечну для СРСР силу.
Сталін, за свідченням Судоплатова, заявив, що мета вбивства Коновальця — обезголовити рух українських націоналістів та змусити їх знищувати один одного в боротьбі за владу. Загибель авторитетного лідера справді призвела до розколу ОУН на «бандерівців» і «мельниківців» і, за гірким визнанням Уласа Самчука, «на всі сто відсотків спаралізувала українські визвольні змагання періоду Другої світової війни».
Доречно нагадати, що Петлюра загинув від руки радянського агента саме тоді, коли в Польщі повернувся до влади маршал Пілсудський, що загрожувало відновленням польсько-українського союзництва. Згодом 30 серпня 1941 року в Житомирі від куль сталінського терориста загинули провідні «мельниківці» Сеник і Сціборський. Злочин обставили так, що у вбивстві звинуватили бандерівців. Результатом підступної провокації стало криваве протистояння між двома фактично союзними відгалуженнями ще кілька років тому єдиної ОУН.
Уже в нашій новітній історії за не менш підступним сценарієм знищили В’ячеслава Чорновола, що призвело до встановлення в Україні кланово-олігархічного режиму та повернення країни під вплив Росії. Отож вибух у Роттердамі — не лише історія, а й актуальна засторога від підступності Москви.
Ми в Google+