Олена ОНИЩЕНКО
для «Урядового кур’єра»

…І куля шукає притулку
у теплому тілі.
І пісня мугикає в грудях,
та терпнуть слова…
Ковтнути причастя,
діждавшись святої неділі,
Допоки не зрікся, допоки
душа ще жива…

Малюнок з сайту acca.ua

Ці рядки, як і більшість своїх віршів, поет, член Національної спілки письменників України старший лейтенант Олександр Лисак написав під час відрядження до зони бойових дій на сході країни. За чотири роки служби в харківській бригаді оперативного призначення Нацгвардії ротацій було чимало.

— Точну кількість відряджень пригадати складно, та добра половина моєї служби пройшла саме в зоні бойових дій, тому, напевне, що років зо два пробув там, — розповів офіцер.

До початку збройного конфлікту на Донбасі Олександр Лисак разом із сім’єю проживав у Донецьку, де мав роботу й водночас займався улюбленою справою — поезією. До слова, перша збірка віршів «Творю свій день» вийшла ще 2012 року, та, читаючи її, дивуєшся тому, що в ній відчувається передвоєнний настрій автора.

Старший лейтенант Олександр Лисак цікавиться історією України, а більшість віршів написав під час перебування у зоні бойових дій. Фото з сайту facebook.com/Олександр Лисак

Коли ворожі танки в’їдуть в місто
Наводити так званий
мир і лад,
Я буду сало з галушками
їсти
Та мовчки рахувати
слоненят.

Та у переломному 2014-му він мусив повернутися на рідну Харківщину — до селища Слобожанського, де проживає дотепер. Бути осторонь того, що коїлося в країні та мовчки рахувати слоненят не міг — спочатку став волонтером, пізніше організував волонтерський центр, силами якого зібрано чимало необхідних воякам речей. Та й цього стало замало для Олександра — у 2015 році він вирішив поновити військову службу, адже мав звання молодшого лейтенанта запасу. Тож за покликом серця прийшов на службу за контрактом до харківської військової частини.

За словами офіцера, поєднувати військове життя з творчим хобі доволі складно через постійний брак часу. Проте Олександру Лисаку таки вдалося опублікувати три власні збірки: «Творю свій день» (2012 р.), «Синдром фантомного болю» (2016 р.), «Шрамована пам’ять» (2018 р.). Цієї осені разом з іншими поетами гвардієць планує видати модернізовану збірку «Там, де вдома», він має ще чимало творчих планів.

— Збірка «Там, де вдома» — це сучасна книга поезій. Кожному віршу відповідає свій QR-код, відсканувавши який читач зможе переглянути відео, де автори розповідають свої вірші, — пояснює поет-гвардієць. — Таке нововведення має забезпечити зв’язок між читачем і автором. Ми сподіваємось, що таким чином зможемо передати увесь закладений у наші твори сенс.