КРИЗА ВІРИ.За кілька днів стане відоме ім'я того, хто стане наступником Йозефа Ратцинґера, хто отримає право вийти на балкон у якості нового Папи. У якому напрямку він поведе католицьку церкву?

Церкву, що переживає кризу і яка, як вважає більшість експертів, потребує харизматичного керівника. Лідера на кшталт Івана Павла ІІ, понтифікат якого тривав 27 років.

Церкві потрібен лідер, здатний повернути її на правильний шлях.

Вміння керувати і домовлятися

Понтифікат Венедикта XVI мав стати продовженням справи його попередника. Утім, світ змінився і не припиняє змінюватись. Рано чи пізно мало постати питання реформування церкви.

Одним з перших і головних завдань нового понтифіка стане повернення довіри до Ватикану після серії скандалів, що сколихнули Святий престол упродовж останнього десятиліття.

Йдеться, звичайно, про «Ватилікс», який пролив світло на неприємні й недостойні моменти в житті Ватикану, але також про інші справи, як-от звинувачення священиків у педофілії й несвоєчасну реакцію на скандали Святого престолу. Все це, безумовно, зіпсувало репутацію релігійної інституції.

В США, Європі, Африці та Азії відчувається серйозна криза довіри. Вона спричинена значною мірою неспроможністю церкви визнати й сприйняти нові реалії: одностатеві шлюби, право на аборт, на використання презервативів, целібат священиків, рукопокладення жінок.

73% католиків готові дозволити священикам мати сім’ю, 67% не проти того, щоб священиками ставали жінки. Але церква робить вигляд, що не помічає цих настроїв.

Півстоліття тому Другий Ватиканський собор намітив нові обрії розвитку католицької церкви, він повернув її обличчям до сучасного світу і культури. Утім, упродовж цього часу багато інших питань, порушених під час Другого Ватиканського собору, залишаються невирішеними.

Венедикт XVI нещодавно зауважив, що час для проведення Третього Ватиканського собору ще не настав. Однак чи зможе новий Папа вивести ситуацію із скрути, в якій перебуває церква? Чи вистачить йому сил, харизми, впливу, щоб повернути довіру католиків світу?


За яким сценарієм відбуватиметься майбутній конклав? Ми поговоримо про це з ватиканським оглядачем італійської газети La Stampa Джакомо Галєацці. Він також є автором популярного блогу Vatican insider про все, що відбувається у стінах Святого престолу.

euronews:

– Чи хоче церква молодого Папу?

Джакомо Ґалєацци:

– Один з прикладів – це Кароль Войтила, який був обраний у 58 років і прокерував церквою більше чверті століття. З іншого боку, коли Венедикт XVI пішов у відставку, він сказав, що церква потребує сильного та суворого керівництва. Тому я не думаю, що молодість буде перевагою. Визначальним чинником найпевніше стане вміння управляти та домовлятися.

Чи буде «старий світ» християнським?

euronews:

– Як католицька церква сподівається повернути собі прихожан, особливо у «старому світі»?

Джакомо Ґалєацци:

– Дуже показово, що Венедикт XVI створив у Ватикані міністерство з нової євангелізації. Це означає, що Захід, який століттями був джерелом місіонерів, що вирушали у «третій світ» навертати людей у свою віру, тепер сам потребує її зміцнення. Тепер з південної півкулі місіонери прибувають до Європи, аби повернути туди християнство. Я думаю, що у цьому питанні Папі буде важливо співпрацювати не лише з іншими релігіями, але й з агностиками. Це дуже успішно робив Венедикт XVI, говорячи, що для церкви це буде основним полем для дискусій. Він сам казав, що краще бути агностиком, та ставити запитання, ніж показово вірити в Бога. Ось де Папа має зіграти основну роль, поки нова хвиля секуляризації та різних форм релятивізму не поглине Європу, і постане питання бути їй християнською, чи ні.

euronews:

– Який вплив матиме секретний звіт про стан справ у церкві, що його підготували троє кардиналів на завдання Йозефа Ратцингера?

Джакомо Ґалєацци:

– Наприкінці свого понтифікату Йозеф Ратцингер зустрівся з Томко, Джорджи та Ерранца, трьома кардиналами, відповідальними за розслідування скандалу Vatileaks, і дозволив їм поділитися результатами роботи комісії з іншими кардиналами під час генеральний конгрегацій. Але сам текст звіту отримає тільки новий Папа Римський.

Кардинали ж можуть отримувати інформацію та консультацій від членів слідчої комісії. Я думаю, це дуже важливо. Саме тому члени Курії хочуть розпочати конклав настільки швидко, наскільки можливо. Чим більше мине часу, тим більше кардиналів з-за меж Ватикану зрозуміють, через що насправді виниклі всі ці скандали, тим меншою буде вірогідність, що Папою стане член Римської курії. Потрібно пам’ятати, що коли на початку конклаву є кардинали-фаворити, то до кінця вони найімовірніше втратять перевагу, як це трапилося у 1978 році, коли аутсайдер Кароль Войтила посів престол, який 500 років до нього обіймали лише італійці.