ДОБРА НОВИНА. Ташлицька гідроакумулююча електростанція виробила перший мільярд кіловат-годин з початку генерації. ТГАЕС — третя складова Южно-Українського енергокомплексу. Він об’єднує потужну Южно-Українську АЕС, традиційну Олександрівську ГЕС на річці Південний Буг і високоманеврену  Ташлицьку ГАЕС.

Нині на Ташлицькій гідроакумулюючій станції діє перший пусковий комплекс у складі двох гідроагрегатів (№1 введено в експлуатацію в 2006-му, №2 — у 2007-му). Триває спорудження другої черги ГАЕС у складі 3-го гідроагрегату. Розпорядженням Кабміну від 21 листопада 2007 року «Про затвердження проекту завершення будівництва Ташлицької ГАЕС» визначено введення в експлуатацію шести гідроагрегатів ТГАЕС загальною потужністю 900 МВт.

Сьогодні на Ташлицькій гідроакумулюючій станції в роботі перший гідроагрегат. На другому з 20 червня триває плановий попереджувальний ремонт. Відповідно до графіка, він має завершитися 11 липня.

Будівництво Ташлицької ГАЕС було розпочато в 1981 році. У зв’язку зі зміною підходів, проведенням додаткових екологічних експертиз її проект зазнав істотних змін. Сучасний його варіант пройшов усі передбачені законодавством України експертизи та затверджений урядом країни.

У технологічній схемі ТГАЕС використовуються гідроагрегати, яким одночасно властиві функції високооборотних гідротурбін і потужних насосів. Принцип їхньої роботи — у перекачуванні води з водоймища, що перебуває на верхньому рівні, у водоймище нижнього рівня. За допомогою цього режиму виробляється дефіцитна електроенергія у пікові години. У періоди провалів в енергосистемі, коли мережі потрібні додаткові споживачі електроенергії, гідроагрегати ТГАЕС використовуються для закачування води з нижнього водоймища у верхнє (насосний режим).

Під час будівництва ТГАЕС уперше в Україні застосовано схему одночасного фінансування спорудження промислового об’єкта і реалізації соціально-екологічних заходів у зоні його впливу. На розв’язання проблем прилеглого регіону спрямовується до 10% усіх коштів, що надходять на завершення будівництва. Соціальна програма діє з 2001 року. У зону її поширення входять шість районів і чотири міста Миколаївщини. Окремо фінансуються заходи зі збереження флори і фауни регіону.