2 червня 1953 року, Єлизавету Александру Марію коронували у Вестмінстерському абатстві. Це була перша і поки єдина коронація британського монарха, яку транслювали на телебаченні. Єлизаветі ІІ тоді було 27 років, коли вона стала королевою семи держав Співдружності націй: Сполученого Королівства, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки, Пакистану і Цейлону (згодом Шрі-Ланка).

Єлизавета – дочка Георга VI і правнучка королеви Вікторії, яку прозвали «бабусею Європи». Саме Вікторія перебувала на троні найдовше в історії британської монархії, однак нині її рекорд побила Єлизавета ІІ.

Єлизаветі було 13 років, коли розпочалася Друга світова. Наприкінці війни вона вступила у жіночий загін самооборони і стала механіком-водієм санітарного авто у званні лейтенанта.

У 1947 році у день свого 21-річчя Єлизавета виступила по радіо з урочистою обіцянкою присвятити своє життя служінню Британській імперії:

«Я заявляю, перед усіма вами, що моє життя, буде воно довгим чи коротким, віднині присвячене служінню вам і нашій великій імперії, до якої ми усі належимо».

У тому ж році Єлизавета одружилась із 26-річним Філіппом Маунтбеттеном — офіцером британського флоту, членом грецької і данської королівських родин і праправнуком королеви Вікторії. У них четверо дітей, серед яких спадкоємець престолу принц Чарльз.

У 1981 році Чарльз одружився із Діаною Спенсер, яка здобуде народну любов і всесвітнє визнання за свою благодійну діяльність.

1992-й став «жахливим роком», за визначенням самої Єлизавети II. Двоє з чотирьох дітей королеви – принц Ендрю і принцеса Анна – розлучилися, а принц Чарльз розійшовся з принцесою Діаною, Віндзорський замок сильно постраждав від пожежі, королеву зобов’язали платити податок на прибуток, помітно скоротили фінансування королівського двору.

«1992 не є роком, який я згадуватиму із задоволенням. За словами одного з моїх секретарів, цей рік перетворився на аnnus horribilis (жахливий рік)», – заявила Єлизавета ІІ.

У 1996 року королева наполягла на офіційному розлученні Чарльза і Діани. За рік мати молодих принців Вільяма і Гаррі гине в автокатастрофі у Парижі. Єлизавету критикують за стриманість і відсутність хоч якоїсь реакції на загибель колишньої невістки.

Час правління Єлизавети II – ціла епоха в британській історії: розпад імперії і її трансформація у Співдружність, тривалий конфлікт у Північній Ірландії, Фолклендська війна, операції в Іраку та Афганістані. Попри усі випробування, королева зберегла престиж монархії, популярність якої нині у Британії на висоті.

У 2011 році історія Віндзорської династії отримала продовження – онук Єлизавети ІІ Вільям одружився із Кейт Міддлтон, і вже подарував їй правнука і правнучку.

Euronews зв‘язався телефоном із королівським біографом Інґрід Сьюард, автором книги «Тронна промова королеви».

Euronews:

«Сьогодні люди асоціюють вікторіанську епоху із образом королеви Вікторії – символом могутньої влади. Як ви вважаєте, із чим асоціюватимуть роки правління королеви Єлизавети II?»

Інґрід Сьюард:

«Зараз королева – це символ єдності. Вона ніколи не говорить про свої політичні погляди, про особисту позицію. Вона над політикою. У нашому світі, де все так швидко змінюється вона уособлює стабільність».

Euronews:

«Британська монархія виділяється серед інших, вона привертає до себе особливу увагу, а у багатьох викликає благоговіння. Чому так і наскільки це пов’язано із королевою, як ви гадаєте?»

Інґрід Сьюард:

«Мені здається, частково, це тому що королева очолює державу протягом 63 років. На її віці була дюжина прем’єр-міністрів, вона бачила війни, заворушення, вона бачила все … Вона зустрічалася із диктаторами, знайомилася із чудовими людьми. Одна жінка, яка уособлює усю Велику Британію».

Euronews:

«І ви зазначали, що вона завжди ставить обов’язок вище за себе, як це проявляється?»

Інґрід Сьюард:

«Коли вона зійшла на трон, у неї було двоє маленьких дітей і вона бачила їх вкрай рідко. Вона мала отримати освіту у буквальному сенсі цього слова, щоб стати королевою у такому юному віці. Ми знали, що король хворий, але ми не знали, що він скоро помре. Їй довелося практично відразу зайняти місце свого батька і для неї це означало, що вона більше не зможе бути матір’ю … вона стала монархом».

Euronews:

«Якщо говорити про її популярність, то був період, коли вона знизилась, це смерть Діани. А коли були найвищі піки її слави, можете згадати конкретний приклад?»

Інґрід Сьюард:

«Наприкінці 1997-го – року смерті принцеси Діани – королева відзначала своє «золоте весілля» і раптом зрозуміла, що люди все ще люблять її. Вона – дуже скромна людина, вона дійсно думала, що монархія втратила свою популярність. А одним із піків я б назвала «Діамантовий ювілей», тоді вона була дуже зворушена теплом, яке вона відчула від людей».

Euronews:

«Було досить багато скандалів у монаршій сім’ї, але королева ніколи не була причетна до них. Як їй це вдалося?»

Інґрід Сьюард:

«Думаю, королева ніколи не помилялась, бо дуже обережна. Вона стежить за своїми словами і діями. В особистому житті вона зовсім інша людина: часто жартує, дуже скромна, по-справжньому набожна. Водночас у неї прекрасне почуття гумору, виразна міміка, яку можна побачити дуже рідко, у вузькому колі. Я думаю, що її життєрадісний характер і зберіг сім’ю, вона справді дуже весела. І вона завжди шукає позитивну сторону, а не зациклюється на негативі».