Європейська Комісія для боротьби з наслідками пандемії Covid-19 запропонувала створити фонд відновлення економіки держав-членів ЄС у розмірі 750 мільярдів євро, до якого зробили б внески усі члени Євросоюзу. Очікується, що ці кошти стануть частиною нового бюджету ЄС, який ухвалюється на шестирічний період – з 2021 по 2027 роки. Однак для того, щоб зібрати ці кошти, офіційному Брюсселю доведеться провести переговори з усіма членами Євросоюзу і до кінця літа досягнути консенсусу з цього питання.

«Сьогодні ми стоїмо перед подоланням найбільшого виклику. Те, що почалося з такого маленького вірусу, перетворилося на велику економічну кризу», – заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, представляючи свій план. Вона також розповіла, що план Євросоюзу під назвою «Покоління ЄС» передбачає виділення 500 мільярдів євро у формі субсидій тим країнам, які найбільше постраждали від пандемії, а також надання ще 250 мільярдів євро у формі необхідних позик.

Збір частки фінансових внесків для фонду по виходу держав Євросоюзу з економічної кризи значною мірою відповідає пропозиціям, внесеним минулого тижня канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель та президентом Франції Еммануелем Макроном. Очільники Німеччини і Франції запропонували взяти позики на міжнародних фінансових ринках, використовуючи національні зобов’язання перед бюджетом ЄС як гарантію повернення коштів. Нагадаємо, що подібний механізм запозичень Євросоюз вже використовував раніше, але ніколи запозичення не відбувалося у таких значних масштабах.

Пропозиція Єврокомісії щодо наповнення фонду наразі не є до кінця зрозумілою, і тому на додаткових раундах консультацій мають бути уточнені деталі, які, як очікується, включатимуть можливість створення нових джерел доходів до бюджету ЄС, таких як цифровий податок або податок на викиди газу-вуглецю. Комісія також висунула нову ідею податку на операції так званих «великих підприємств», але не надала подробиць, як це може зробити.

Чиновники Єврокомісії наполягають на тому, що масштаби економічної рецесії, спричиненої пандемією, – найбільшої після відомої Великої депресії 1930-х років – вимагають консолідованого застосування надзвичайних заходів. Тому ключовою перевагою пропозиції Урсули фон дер Ляєн є те, що гроші, які Єврокомісія позичатиме на міжнародних фінансових ринках, не будуть враховані як державне боргове навантаження на країни ЄС, економіки яких потерпатимуть від наслідків пандемії.

Відомо, що чотири найзаможніші країни ЄС – Австрія, Данія, Нідерланди та Швеція – виступили проти ідеї використання грантів. Вони наполягають на тому, що гроші, позичені ЄС, повинні передаватися окремим країнам як пільгові позики, при цьому кожна країна зобов’язана повернути те, що використала. Чим закінчаться внутрішні переговори в Євросоюзі, наразі невідомо, однак у тому, що вони будуть складними, не сумнівається ніхто.

Паралельно із опрацюванням багаторічного бюджету ЄС на 2021-2027 роки звучать голоси про його обмеження, яке може призвести до скорочення витрат на оборону, наукові дослідження та утримання інституцій Євросоюзу. Наприклад, Єврокомісія пропонує зменшити витрати бюджету ЄС на дослідницьку та інноваційну програму «Горизонт Європа», однак витрати на спільну сільськогосподарську політику будуть збільшені, як і фінансування програм, спрямованих на захист навколишнього середовища та запобігання кліматичних змін.

Вікторія ВЛАСЕНКО,
«Урядовий кур’єр»