Колись цілком справедливо казали, мовляв, в Україні хоч де встав палицю в землю, вона невдовзі стане деревом. Мудрі предки влучно охарактеризували властивості ґрунтів і відповідне їх зволоження. Чи відповідає це твердження сучасному стану справ, адже водних ресурсів дедалі меншає, і це беззаперечний факт? Вода, як кажуть, іде вглиб. Та набагато гірше те, що швидкими темпами знижується її якість.    

Тому проблеми водопостачання були на порядку денному столичного Форуму з екології та сталого розвитку, на чому акцентувала голова Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Владислава Магалецька. Скажімо, під час перевірок вимог санітарного законодавства на об’єктах водопостачання порушення встановлено у 53% випадків, заявила вона.

«Чинні норми, які встановлюють вимоги до якості води, не виконують дуже часто. Наші спеціалісти фіксують порушення на кожному другому перевіреному об’єкті. Україна втрачає питну воду, і це стосується всіх регіонів. Тому зволікання неприпустиме, ми маємо активізувати роботу за всіма цими напрямами», — наполягає посадовиця.

Серед найпоширеніших порушень, які виявляють на об’єктах централізованого водопостачання, названо облаштування та організація зон санітарної охорони артезіанських свердловин, зношеність обладнання і мереж, нестача виробничого лабораторного контролю води, яка надходить у водопровідну мережу, брак профілактичного промивання й дезінфекції водопровідних споруд.

На більшості об’єктів нецентралізованого водопостачання не проводять щорічного планового обстеження колодязів, чищення, дезінфекції та знезараження питної води, немає періодичного контролю безпечності та якості питної води, санітарних паспортів або не визначено балансоутримувача.

Від початку року Держпродспоживслужба дослідила понад 15 тисяч проб питної води централізованого водопостачання. 16% із них не відповідали гігієнічним нормативам. Досліджено й понад 3 тисячі проб питної води з нецентралізованих джерел водопостачання. Відхилення встановлено майже на третині. Найбільші відхилення проб питної води за мікробіологічними показниками встановлено у Миколаївській — 81%, Одеській — 72%, Херсонській — 79%, Запорізькій — 76% та Харківській — 63% областях.

Для зміни ситуації, вважає очільниця відомства, слід якнайшвидше й максимально адаптувати законодавство України до європейських норм. Це стосується не лише вимог до води, а й норм з використання добрив і хімікатів. Якщо згаяти час, то вже за кілька десятків років ми з вами ризикуємо ознайомитися з дефіцитом високоякісної питної води, заявила Владислава Магалецька на форумі.

«Сьогодні вже почали ухвалювати рішення, які дадуть змогу поліпшити ситуацію. Це обмеження використання фосфатів у мийних засобах і деяких пестицидів (приміром хлорпірифосу). Однак нам потрібно активніше впроваджувати європейські норми. І це не стільки питання євроінтеграції, скільки виживання», — застерігає Владислава Магалецька.

У чинному законодавстві немає норм контролю показників броматів, акриламіду, багатоядерних ароматичних вуглеводнів, вінілхлориду, епіхлоргідрину, електричної провідності тощо. З 2021 року нормативи для чотирьох показників (акриламід, вінілхлорид, епіхлоргідрин, хлорати) у Європі у 100 разів жорсткіші, ніж в Україні. Саме тому наші норми потребують якнайшвидшої модернізації з використанням досвіду Європейського Союзу. І Держпродспоживслужба підтримує таку адаптацію українського законодавства.

У нас нині чинні «Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», у яких немає 23 показників безпечності та якості питної води, що містяться у відповідних директивах ЄС. Необхідно провести модернізацію мереж водопостачання й навести лад у галузі їх використання. На часі й реформа лабораторій, встановлення дієвого контролю і збільшення відповідальності за порушення, що стосуються захисту водойм.