Олександр МОСКАЛЕЦЬ
для «Урядового кур’єра»

В Музеї історії Києва відбулася презентація виставки «Вцілілі та повернені». Така незвична назва зумовлена непереборними обставинами. Адже «вцілілі» — це ті експонати, які залишилися після недавнього перебування внутрішніх військ у приміщенні Українського дому, де через брак площі знаходилась частина сховищ Музею історії Києва. А «повернені» — це ті полотна, які донедавна прикрашали кабінети можновладців передовсім в Адміністрації Президента на Банковій.

Музей історії Києва останнім часом вражає шаленим темпом появи нових експозицій, які не просто змінюють одна одну, а й розташовуються в різних залах і на різних поверхах нової будівлі на вулиці Богдана Хмельницького. Якби «УК» розповідав про кожний тамтешній вернісаж, для цього довелося б заснувати окрему постійну рубрику.

Тепер спробуймо окреслити межі представленої музеєм експозиції. Художник Сергій Шишко подарував Музеєві історії Києва близько 70 робіт. Звичайно, далеко не всі вони потрапили до згаданої експозиції. Проте ці картини автор об’єднав у цикл «Київ — улюблене місто». Сподіваємося, що й інші роботи майстра ми невдовзі зможемо побачити.

Говорячи про виставку, варто згадати ще бодай три прізвища інших художників. Це Микола Глущенко, Олександр Хвостенко-Хвостов та Федір Коновалюк. Справжні корифеї українського живопису минулого сторіччя! Їхні полотна справді вражають і викликають у киян почуття тремтливої ностальгії. Згадаймо хоча б численні пейзажі 50-х років минулого століття. Тут і оперний театр в оточенні колишніх синьо-жовтих тролейбусів, у яких за проїзд брали чотири копійки. Ці транспортні засоби пам’ятають хіба що наші бабусі. Тут і неосяжний розмай київських каштанів, які забезпечували Києву вже втрачену нині репутацію найзеленішої столиці Європи. І тодішній ЦУМ, який уже в ті роки височів неначе сумний вирок колишньому архітектурному конструктивізму. І теперішню Європейську площу (тоді вона називалася площею імені Ленінського комсомолу), і будівлю філармонії. Ще в 1970-ті роки там була кінцева зупинка трамвая №16, який курсував Володимирським узвозом, слухняно прямуючи до стародавнього Подолу. Тодішні вагони не розверталися, а просто змінювали напрямок руху, стоячи наприкінці колії. Водії переходили з однієї кабіни до протилежної, і старий важелезний трамвай починав рух у зворотному напрямку. Та хіба лише це можна розповісти про колишній Київ?

Фото Світлани СКРЯБІНОЇ

Але облишмо ностальгійне скиглення. Десятки полотен, представлених у новій експозиції Музею історії Києва, надихають на любов до рідної столиці. Й іноді подають ретроспективну панораму тих образів, які варто зберігати в нашій пам’яті. Аби почуватися українцями…

Після урочистого відкриття виставки на відвідувачів чекав приємний сюрприз. Лауреат міжнародних і всеукраїнських конкурсів Анна Гура (сопрано) виступила з невеличким концертом, виконавши твори українських і закордонних композиторів. А «Білі каштани» Платона Майбороди у її натхненному виконанні особливо гармоніювали з київськими пейзажами, представленими в експозиції.