Торік на Черкащині влаштовано на роботу понад 12 тисяч людей з обмеженими фізичними можливостями. Чимало знайшло омріяну роботу й цього року. Однак уперто ігнорують законодавство про соціальний захист інвалідів 334 підприємства. Таку цифру на засіданні «круглого столу», яке відбулося в обласній раді, назвала директор обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Катерина Радзівіл. Такі підприємства карають значними штрафами. Їх критикують у пресі та інших ЗМІ. Але, хоч як дивно, навіть суди при стягненні штрафів іноді стають на бік не співчутливого до інвалідів підприємства.

Законом передбачені суворі санкції за порушення 4-відсоткового нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів: повна середньорічна заробітна плата на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. З іншого боку, є й стимули: держава повертає кошти за створення робочого місця, знижує до 8% сплату єдиного соціального внеску.

Для інвалідів на Черкащині робиться чимало. Зокрема діє комплексна програма «Турбота», розрахована на 2014—2020 роки. Вона охоплює соціальними послугами незахищені верстви населення. Працює ціла система: будинки-інтернати, центри соціального обслуговування, різні служби і фонди. Напрацьовано позитивний досвід у питанні реабілітації інвалідів. Заступник начальника управління соціального захисту населення Уманської міської ради Оксана Баранова розповіла, що в уманському центрі професійної реабілітації інвалідів управління праці та соціального захисту населення і в центрі реабілітації дітей-інвалідів «Пролісок» проводять активну роботу стосовно допомоги людям з особливими потребами. Не пасе задніх Умань і в питанні допомоги учасникам АТО. Так, 40 сімей учасників війни на сході отримують допомогу — 100% сплати за комунальні послуги з міського бюджету. Однак разом із тим кожен інвалід хоче відчувати себе повноцінними членом суспільства і бажає, щоб основним джерелом для життя стала власна праця.

Як повідомив заступник директора департаменту соцзахисту населення обл?держадміністрації Сергій Могилей, в області нині проживає понад 95 тисяч інвалідів і, на жаль, їхня кількість постійно збільшується. Близько 40% інвалідів могли б і хотіли б працювати. Чому ж зайнята тільки половина вакансій, які їм пропонують центри зайнятості області?

Аналізуючи ситуацію, самі інваліди зауважують: на скупу зарплату підсобного робітника, двірника, прибиральниці чи сторожа, які їм пропонують, охочих знайдеться небагато. А дехто з керівників прямо заявляє інвалідові: ми тобі платитимемо зарплату, тільки не ходи на підприємство. Однак нічим іншим, як приниженням, таке ставлення до людини не назвеш.

Серед причин, чому інваліди залишаються без роботи, учасники «круглого столу» називали припинення контролю за роботодавцями Держінспекцією праці. Принаймні, з початку серпня контролюючі органи припинили перевірки. Голова Федерації профспілок області Петро Шевченко назвав таку політику заграванням з бізнесом. Цілком очевидно, що урядовим структурам слід повернути держконтроль за додержанням трудового законодавства, вдосконалити саму систему перевірок.

На Черкащині, як і в інших областях, є чимало підприємств інвалідів, створених при громадських організаціях. Однак виробляють вони переважно дорогу, морально застарілу продукцію, якій важко витримати конкуренцію з китайським ширвжитком. Тому в Україні за 9 місяців закрили 167 таких виробництв. Окрім технічного та технологічного оновлення, на думку директора департаменту соціального захисту облдержадміністрації Руслана Чикала, на підприємствах інвалідів дуже бракує кваліфікованих менеджерів.

ЯК ЗМІНИТИ СИТУАЦІЮ

Пропозиції від учасників «круглого столу»:

♦ спростити механізм позик у Фонді соціального захисту інвалідів для відкриття нових виробничих цехів;

♦ органам місцевої влади необхідно забезпечити такі виробництва;

♦ необхідно прийняти обласну програму створення робочих місць для інвалідів;

♦ можна запозичати американський досвід залучення інвалідів до оборонної промисловості, обслуговування туристичного та інших видів бізнесу; варто внести зміни до обласної програми «Турбота», врахувавши потреби людей із розладами здоров’я, які повернулися з АТО;

♦ необхідно посилити державний та громадський контроль за працевлаштуванням інвалідів, наполегливіше застосовувати вимоги до керівників державних і бюджетних установ про дотримання ними визначеної державою квоти.

Підтримки на місцевому рівні потребують підприємства інвалідів, зокрема таких організацій, як УТОС і УТОГ, створення нових підприємств для роботи на них пільгових категорій населення, надання пріоритетних умов для участі в тендерах, де мають використовуватися бюджетні кошти.