ДНІ ПОЛЬСЬКОГО КІНО. Естафету показів, які розпочалися в Києві, підхопили інші українські міста. Дехто називає цей захід фестивалем. Утім, будь-який фест — це передусім конкурсна програма і журі, а потому — Гран-прі, приз глядацьких симпатій і таке інше… Дні польського кіно, які відбуваються всьоме, — радше добра традиція сусідів-кінематографістів щовесни звітувати українським шанувальникам кіно про те, як було «змарновано» рік. Та іронія в тому, що кінострічки, репрезентовані зокрема 2012-го (сім кращих польських фільмів останніх двох років, із субтитрами українською), у змозі по-справжньому збагатити спраглого українського глядача.

Ярослав ХОДУН,
директор Польського
інституту в Києві:

— 2005-го в Польщі було створено Інститут кіномистецтва. Його бюджет, скажімо, в 2011 році становив 30 млн євро. Дев’ять мільйонів із них було витрачено на кіноосвіту, три — на популяризацію польського кіно. Позаторік у Польщі презентовано 788 прем’єр, 2011-го — 822. За ці два роки їх переглянули 38 млн поляків (майже вся країна). Стрічку ж А∂нешки Холланд «У темряві», номіновану цього року на «Оскар» як «Кращий фільм іноземною мовою», переглянули 1,3 млн поляків (в масштабах Польщі це — рекорд).

Фільми, які ми привезли цього року, — некомерційне кіно, яке надзвичайно цікаво подає історичний матеріал. Скажімо, «Чорний четвер» у нашій країні вже переглянули майже 700 тис. глядачів, картину «Роза» (упродовж тільки трьох місяців) — приблизно 400 тис. Треба сказати, «Роза» здобула мало не всі нагороди польського кінопростору. Є в програмі і роботи молодих: фільм «Заскок». ¢жегож Зглінський торік отримав за нього нагороду кінофестивалю польських фільмів у ¢дині «За найкращий режисерський дебют».

Влодзімєж НІДЕРХАУС,
директор Студії документальних
і художніх фільмів у Варшаві:

— Режисери репрезентують свої роботи на щорічному кінофестивалі польських фільмів у ¢дині; кожен намагається завершити фільм до його початку. Цього року вже надійшло 42 заявки-стрічки, та тільки 14 із них буде допущено до участі в конкурсі. Конкуренція між американським і польським кіно існує. Поза тим, у Польщі існує й мода ходити на польські фільми. «Варшавська битва» Єжи Гофмана зчинила неабиякий резонанс у країні: її переглянули 1,5 млн поляків. «Гімназійний випускний 1947» вишуканого митця Януша Маєвського (картина певною мірою автобіографічна, оскільки режисер — уродженець Львова) та сильна і зворушлива «Роза» — фільми, які було знято на нашій студії.

Маю сказати, студія намагається упродовж року бодай один фільм-дебют та зняти, позаяк у Польщі, окрім усього, працює ще й фестиваль дебютних стрічок. Польський Інститут кіномистецтва, вдовольняючи фактично одну з десяти поданих на отримання фінансової допомоги заявок, зазвичай фінансує виробництво фільмів на 20—30% (максимум — 50). Середній бюджет польської стрічки — 1,5—2 млн доларів.

Богдан БАТРУХ,
генеральный директор
дистриб’юторської компанії
B&H Company Film:

— Так, 1999-го в нашому прокаті була картина «Вогнем і мечем» Єжи Гофмана, 2009-го — «Катинь» Анджея Вайди, однак наразі ми не в змозі показувати вищезгадану стрічку Агнешки Холланд «У темряві»: вона для нашої компанії надто дорога… Схема «придбав у Польщі права — показуєш фільм в Україні», на жаль, не працює. Можливо, потрібна підтримка польського уряду. 

Лілія БОНДАРЧУК
для «Урядового кур’єра»