Ще в березні 11-річну каратистку Олександру Богучарову із селища Вільча Вовчанського району на Харківщині, яка стала чемпіонкою України, ввели в команду  для участі в чемпіонаті Європи в Берліні. Олександра дуже раділа перемозі, але ще більше їй хотілося потрапити на чемпіонат Європи з карате.

Однак здавалося, цій мрії не здійснитися, адже багатодітна сім’я, що завжди всіляко допомагала своїй чемпіонці, не мала змоги зібрати кошти на поїздку. Тож усі сподівання могли обернутися смутком і відчаєм. Проте Сашина мама Наталія Молчанова не склала рук і з ентузіазмом, хоч спочатку й без особливих надій, розпочала пошук грошей. Зверталася по допомогу до кого тільки могла — і до односельців, і до місцевої влади, і до бізнесменів. І їй  таки поталанило. Дізнавшись про успіхи Олександри та думку тренера Ігоря Сірого про значні шанси його вихованки на перемогу в чемпіонаті Європи, голова Вовчанської райдержадміністрації Віталій Мірошник та один з місцевих бізнесменів профінансували основну частину витрат на поїздку спортсменки до Берліна.

Юна каратистка з Харківщини виправдала сподівання тренера і надії односельців.

«Саша перемогла, — схвильовано повідомила Наталія Молчанова обласну газету «Слобідський край», редакція якої сприяла їй у пошуку грошей на поїздку. — Хвилювалася за доньку, вболівала, а цієї ночі отримала фото від тренера і зрозуміла, що Саша виборола золоту медаль».

Щасливе завершення одного з епізодів боротьби за заслужений і вистражданий вихід чемпіонки із глибинки у великий спорт. Можна було б тільки радіти за Сашу, її перемогу. Проте в цій радості звучить цілком справедливий докір: коли ж врешті наша держава спроможеться подати руку допомоги хоч би найталановитішим? Тим, хто створює славу і визнання України.