.jpg)
Проголошення незалежності в історії України є логічним підсумком у боротьбі за самостійність багатьох поколінь українців як на історичній Батьківщині, так і поза її межами. Адже ідея відродження незалежності України для українців за кордоном була головною метою їхньої боротьби, після поразки національно-визвольних змагань 1917–1921 років та втрати Україною державності.
Численні документи Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ), спеціально створеного для зберігання документальної спадщини зарубіжного українства, свідчать про прагнення, дієві кроки і здобутки наших співвітчизників, які стояли у витоків проголошення Української держави, вшановували на чужині визначні дати пов’язані з розбудовою української держави, були поряд на шляху та під час проголошення в Україні незалежності.
Розпорошена по всіх державах світу, українська діаспора ніколи не полишала можливості допомагати своїй історичній Батьківщині, консолідуючи сили для продовження визвольної боротьби. Українці за кордоном утворюють чисельні громадські організації: Організація державного відродження України (США), Українське національне об’єднання Канади, Об’єднання українців у Великій Британії, Українська національна єдність у Франції, Українське товариство «Відродження» в Аргентині та ін.; проводять різноманітні акції збору коштів для матеріальної підтримки співвітчизників; організовують політичні маніфестації за відстоювання законного права української нації на незалежну суверенну українську державу.
Так, у фондах ЦДАЗУ зберігаються документи громадського об’єднання Світової координаційної ради Ідеологічно споріднених націоналістичних організацій (СКР ІСНО), до якого на початку 80-х років входило 35 організацій із 8 країн світу, у тому числі: громадські, жіночі, молодіжні. Відзначаючи цьогоріч 55-річчя створення цього об’єднання, згадаймо, що воно стояло у витоків ще однієї потужної організації – Світового конгресу вільних українців (СКВУ, нині – Світовий конгрес українців), що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців у 133 країнах світу. Саме СКВУ неодноразово звертався до українців в усіх країнах із закликами проводити маніфестації на захист, переслідуваних в Україні політв’язнів, діячів культури спонукаючи світову громадськість реагувати відповідним чином на дії «окупаційної московсько-комуністичної влади».
Три роки тому з ініціативи української діаспори в Києві був проведений VI Всесвітній Форум Українців, у якому взяли участь понад 300 делегатів із 36 країн світу і де «українське питання» розглядалося в контексті сучасних викликів й загроз незалежності країни. Результатом роботи форуму стало ухвалення заяви «щодо зусиль України, світового українства і міжнародного співтовариства з деокупації та реінтеграції Криму». Документ закликав світову спільноту та органи державної влади України вжити системних заходів проти агресора. А саме: посилити санкції проти Росії за незаконну окупацію Криму, об’єднати їх із санкціями за агресію у Донецькій і Луганській областях, запровадити ембарго на торгівлю нафтою з Росією та відключити її від системи SWIFT до припинення агресії проти України і звільнення всіх окупованих територій.
Нині більшість із нас свідомі того, що в країні підвищується значення і усвідомлення незалежності, народженої з відповідальності більшості за свою країну. Ми є свідками становлення політичної української нації, бо лише об’єднавши зусилля і спрямувавши свої дії в єдиному загальноукраїнському пориві (бажанні нації захистити свою незалежність), ми зможемо її відстояти.
Тож, повертаючись до витоків становлення Української держави, згадаймо слова відомого лідера українського державотворення Симона Петлюри: «Справа здобуття української держави – це справа цілої нації української, а не якоїсь кляси її чи партії, – от через що порозуміння, согласованість усіх чинників громадських і співпраця їх є умовою, без додержання якої ми ніколи своєї мети державної не досягнемо».
Справа тепер за нами. Адже державна незалежність – це не лише головне свято країни, але своєрідний життєвий рубікон для кожного, долаючи який відчуваєш реальну відповідальність за державу Україна.
Віра ФАЗЛЄЄВА,
провідний науковий співробітник
відділу використання інформації документів ЦДАЗУ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+