Будьмо відвертими: мало хто з не обділених здоровим глуздом людей по обидва боки океану вважали реальністю крах фінансової системи наймогутнішої держави світу. Виняток становили хіба що всілякі аналітики, котрі з різним ступенем жаху намагалися налякати нас невідворотністю нової кризи, прогнозували значні коливання курсу долара, знецінення валютних заощаджень, нечуваний стрибок цін тощо.

На щастя, вищому керівництву США вистачило мужності й мудрості, аби унеможливити найпесимістичніші сценарії. А також дати зрозуміти всім, що криза народжується й розвивається переважно в буйних головах розбурханих мас, підігріта штучним ажіотажем і панічними настроями суспільства.

Тож президент США Барак Обама таки підписав проект бюджету, який передбачає тимчасове відновлення фінансування держустанов і підвищення ліміту державного боргу, щоб запобігти вірогідному і першому в історії США дефолту. Як повідомляє УНІАН з посиланням РІА Новости, документ передбачає фінансування держустанов до 15 січня 2014 року і розширення ліміту на запозичення до 7 лютого. Цей документ після тривалого протистояння спромоглися ухвалити сенат і палата представників Конгресу.

Голосування завершилося менш ніж за дві години до 17 жовтня — дня, коли, за даними тамтешнього міністерства фінансів, в американській скарбниці могло просто не залишитися коштів на виконання зовнішніх зобов’язань. Під час голосування у сенаті законопроект підтримав 81 законодавець, проти висловилися 18. У контрольованій республіканцями палаті представників за ухвалення документа проголосували 285 конгресменів, проти — 144.

Представники ж обох палат, як очікується, повинні провести переговори про фінансові реформи і доповісти Конгресу результати консенсусу до 13 грудня.

Причиною нинішньої кризи стали розбіжності з приводу реформи охорони здоров’я — однієї з найважливіших ініціатив Барака Обами. Республіканці наприкінці вересня відмовилися затверджувати бюджет без пунктів про її скасування або перенесення термінів набрання чинності. Внаслідок цього з початку нового фінансового року, який обчислюється з 1 жовтня, федеральні органи влади було частково закрито: порушилася робота міністерств і відомств, перестали працювати музеї і національні парки. Протистояння двох партій у Конгресі також поставило під загрозу можливість державних запозичень і виконання зовнішніх зобов’язань.

Республіканці погрожували не підвищити верхню межу державного боргу, що нині сягає 16,7 трильйона доларів. Опоненти Обами пропонували не підвищувати максимум держборгу, а скорочувати витрати, проте перед загрозою дефолту їм довелося піти на поступки.

Дефолт одного з найнадійніших у світі позичальників міг призвести до найсерйознішого економічного спаду з часів Великої депресії й катастрофічних наслідків, зазначали в американському фінансовому відомстві. Загалом припинення фінансування держустанов обійшлося американській економіці щонайменше у 24 мільярди доларів.