Злочином, якому немає прощення, називаємо ми нині намагання радянської влади в часи тоталітаризму знищувати так званих диверсантів і шпигунів, а насправді робітників, селян, священників, учителів та культурних діячів України. Це було намагання знищити душу нашого народу. А тому ми повинні зробити все, щоб ті страшні події не повторилися. І для цього, передусім, маємо зберегти та систематизувати інформацію про жертв, а також зробити її доступною як для істориків і науковців, так і для всіх небайдужих.

Отже, Державна архівна служба України повідомила про відновлення роботи проєкту «Український мартиролог ХХ століття».

«Мета цього інтернет-проєкту — створення за можливості повної електронної бази даних, у якій буде розміщено фотоінформацію та стислі біографічні дані про жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму і їх реабілітацію. Це забезпечить інтелектуальний доступ до архівних документів на найпершому інформаційному рівні — через мережу інтернет. Особливо корисно це буде для тих, кому й досі невідомо про долю рідних і близьких, які стали жертвами комуністичного режиму», — зазначив голова Державної архівної служби Анатолій Хромов.

Фахівець наголосив, що «Український мартиролог ХХ ст.» є підсумком роботи державних архівів, започаткованої ще на початку 1990-х, коли почали складати регіональні та тематичні бази даних на репресованих, які й досі не зведено до централізованої й загальнодоступної бази даних.

У квітні 2020 року Державна архівна служба відновила роботу над цим архівно-пошуковим проєктом, створивши міжвідомчу робочу групу. А результат проведеної роботи надав можливість нині презентувати відновлену базу даних «Український мартиролог ХХ століття», яка містить відомості про майже 57 тисяч репресованих наших співвітчизників.

Він також зазначив, що оскільки збирати дані починали ще до 2014 року, туди потрапила певна інформація з архівів Луганської і Донецької областей, а також АР Крим. Нині, на жаль, поповнювати її немає змоги, адже ці архіви не було вчасно вивезено на територію, підконтрольну українській владі. Проте фахівці сподіваються, що згодом цю роботу поновлять.

Своєю чергою директор Центрального державного електронного архіву Юрій Ковтанюк розповів, що шукати дані нині можна, зайшовши на головну сторінку офіційного вебпорталу Державної архівної служби та віднайшовши там розділ «Український мартиролог ХХ століття» за тими картками, які вже систематизовано.

В окремі пошукові розділи можна ввести прізвище, ім’я, по батькові, національність людини, інформацію щодо якої ви шукаєте. І якщо дані на неї в архіві є, можна дізнатися про статті, за якими її звинувачували, дату арешту, винесення вироку та смерті репресованого. Шукати ці дані можна як в національному архіві, так і в обласних.

Також у пошуку допоможе використання ключових слів, як ось щодо професії людини на момент арешту або її місця проживання, відомостей про орган, який виносив вирок чи про сам вирок, про місце страти чи загибелі, можливо, інформації про реабілітацію, якщо у вас вона є.

Неперевірених та недостовірних даних архів не містить, якщо інформації недостатньо, у розділі замість неї стоятимуть знаки запитання.

Деякі картки, крім інформації, містять фото репресованих у тому розмірі, в якому їх вдалося знайти та сканувати.

Юрій Ковтанюк також зазначив, що інтерфейс пошукової системи модернізовано, а отже, він зручний для використання на всіх сучасних електронних носіях — комп’ютерах, мобільних телефонах, планшетах і ноутбуках.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»