Сьогодні, 21 травня 2017 року, у третю неділю травня, українці вшановують пам'ять жертв політичних репресій сталінського режиму. Цей день є нагадуванням про трагічну сторінку історії українського народу – період Великого терору.
2 червня 1937 року було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», яка поклала початок масових репресій. Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно, і більше 1,7 мільйона людей було відправлено в табори.
Протягом останніх 10 років, у кожну третю неділю травня, наша країна на офіційному рівні вшановує пам'ять жертв сталінського режиму, і цього року День пам’яті жертв політичних репресій припав на 21 травня.
У Києві офіційна церемонія вшанування жертв політичних репресій відбулась у символічному місці - Меморіальному комплексі «Биківнянські могили», який був створений у пам'ять жертв політичних репресій поблизу селища Биківня. Саме тут, у Биківнянському лісі, наприкінці 30-х - початку 40-х років ХХ ст. відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих українців.
«На таємній спецділянці НКВС УРСР у Биківнянському лісі знайшли свій останній спочинок десятки тисяч жертв Великого терору. На думку істориків, загальна кількість розстріляних, похованих у Биківні, може становити від 20 до 100 тис. осіб. Серед них – священики й науковці, селяни й робітники, художники й письменники, актори й інженери, композитори й держслужбовці. Проте дуже важливо за величезними цифрами бачити окремі долі, персональні історії та конкретні імена. Биківнянські могили – братські, але не безіменні», -розповідає адміністрація Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».
У церемонії вшанування пам’яті жертв політичних репресій поблизу селища Биківня взяли участь президент Петро Порошенко разом із дружиною Мариною Порошенко, перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко, члени уряду, голова Київської обласної державної адміністрації Олександр Горган, представники дипломатичний місій, української громадськості.
Учасники церемонії вшанували хвилиною мовчання пам'ять жертв політичних репресій. Глава держави разом із дружиною поклав букети квітів до Братської могили та вшанував пам’ять загиблих. Петро та Марина Порошенки поклали букети квітів до пам’ятного знаку польських поховань та вшанували пам’ять загиблих. Президентське подружжя також встановило лампади біля Центрального монументу Меморіалу та вшанувало пам'ять жертв тоталітаризму.
«Побувавши вчора на території колишнього концтабору Заксенгаузен і сьогодні у Биківні, ще і ще раз усвідомлюю, відчуваю кожною клітиною людожерську подібність нацистського та сталінського режимів. Нагадаю, парламентська асамблея ОБСЄ вісім років тому ухвалила дуже важливу резолюцію про їхню тотожність. Вона навіть запропонувала запровадити спільний день пам’яті жертв сталінізму та нацизму. Ось чому, якщо хтось не зрозумів, протягом останніх років в Україні і було проведено декомунізацію. Ось чому відбувся так званий «ленінопад». Ось чому очистилася карта України від імен її катів та душогубів. Ось чому оновилися таблички з назвами вулиць. Комуністичним ідолам нема і не буде місця в нашій країні», - сказав Порошенко у своїй промові.
Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Таємна спецділянка НКВД УРСР у Биківні почала свій офіційний відлік навесні 1937 року. 20 березня цього року Президія Київської міської ради ухвалила рішення про відмежування земельної ділянки «для спецпотреб» у 19,20 кварталу Биківнянського лісу. Упродовж 1937-1941 років вантажівки майже щоночі привозили тіла розстріляних у київських в’язницях НКВД для таємного поховання у Биківнянському лісі. У заздалегідь підготовлені ями скидали тіла жертв, які потім присипали вапном та ґрунтом.
Кількість похованих у Биковнянському лісі остаточно не встановлена, на думку істориків, вона може складати від 20 до 100 тисяч осіб. На околиці Києва у Биківнянському лісі знайшли свій останній спочинок письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших жертв Великого терору.
Підготувала Олександра ЯРЛИКОВА, «День».