Останній тиждень працюватиме у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва виставка «Марія Приймаченко. Фантасмагорії», присвячена 110-й річниці із дня народження народного художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Марії Приймаченко. Унікальність цієї виставки полягає в тому, що творчість художниці показано в ретроспекції, де крім класичних широковідомих творів із зібрання музею вперше значну частину експозиції займають раніше не відомі твори.

Фото Володимира ЗАЇКИ

На виставці представлено понад 100 її робіт. Міфологічні істоти з легенд краю, в якому зростала художниця, знайшли оригінальне відображення на папері. Образи її композицій переносять нас у світ народної фантазії, стародавніх вірувань, переосмислених і наново народжених невгамовною творчою уявою майстрині.

«Дід Мороз», 1977 рік

Мисткиня починала з вишивки — наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років працювала в селі Іванків у вишивальній артілі, але вишивала не лише за готовими ескізами, а створювала власні, вносячи у роботи індивідуальність. «Потім була школа для народних майстрів, на основі якої створили інститут імені Бойчука. Марія Приймаченко навчалась у майстернях кілька років, жила тут на повному пансіоні, а паралельно вчилась і працювала», — розповіла куратор виставки Олена Шестакова, яка понад 40 років вивчає творчість української майстрині.

«Ведмеді захотіли меду», 1963 рік

У музеї зберігається велика колекція робіт мисткині, яка налічує майже 650 одиниць. Це декоративний розпис, ескізи, декоративні панно. «Музей робить усе, щоб Марію Приймаченко знали у світі, — каже Олена Шестакова. — Експонуємо її як жодного іншого художника, тому що нам щоразу хочеться показати її роботи якнайкраще».