У Запоріжжі триває капітальний ремонт дороги до Міжнародного аеропорту «Запоріжжя» на ділянці від Військового містечка. Роботи стартували наприкінці червня. Запорізький міський голова Володимир Буряк провів виїзну нараду, проконтролювавши хід капремонту цієї міської магістралі. 

У зв’язку з воєнними діями бізнес опинився в зоні ризику, і до Черкащини переїхали три десятки підприємств. Серед них була й група компаній «Континент». Нині вона поступово освоює територію колишнього Смілянського заводу «Оризон». 

Лише кілька українських письменників живуть із творчості. А він жив як твір літератури. Олесь Ульяненко — єдиний лауреат малої Шевченківської премії, яку отримав 1997 року за роман «Сталінка». Цього року йому виповнилося б усього 55. Чи, зважаючи на інтенсивність, з якою він жив, аж 55. Його смерть 17 серпня 2010-го залишила болісні запитання в кримінальній, соціальній, культурній площинах. Її класифіковано «за нез’ясованих обставин», а діагноз «від гострої серцевої недостатності» осмислюється як підсумок його буття. Йому не вистачало любові, слави, коштів, визнання — усього того, чого прагне непересічна особистість, яка в одне життя вміщує кілька іпостасей. 

Хто читатиме роман «Вогнем і мечем» класика польської літератури Генрика Сенкевича, а не обмежуватиметься лише екранізацією Єжи Гоффмана, обов’язково помітить його тенденційність. Твір про драматичні події 1648—1651 років в України і Польщі, завдяки якому письменник не лише здобув Нобелівську премію, а й зажив сумнівної слави українофоба, вкрай упереджено, а іноді навіть вороже трактує Національно-визвольну війну українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Поляк білорусько-татарського походження, предки якого лише у XVIII столітті відмовилися від ісламу й перейшли у християнство, Генрик Сенкевич завжди лишався щирим прихильником Польської держави, возвеличуючи її в трилогії «Вогнем і мечем», «Пан Володиєвський» і «Потоп». За це його й канонізувала католицька церква. 

Уже не один рік у державі точаться дискусії про реформування лісового та мисливського господарства, в яких, до речі, професійні лісівники-практики беруть участь епізодично. Здебільшого присуди виносять так звані аматори-балакуни, які про галузь і її проблеми знають не з власного досвіду, а розповідей, спостережень, ба навіть публікацій у ЗМІ і телепередач. Проведено десятки дискусій на найрізноманітніших рівнях і майданчиках, зламано і зігнуто сотні списів… Але… Все лишається на місці. Утім, погляньмо на лісову ситуацію з іншої точки зору: чи й справді там усе так погано, як це намагаються подати?Для мене як людини, котра понад 30 років працює в лісовому господарстві і має змогу порівнювати і аналізувати конкретну статистику, відповідь однозначна — ні! 

Будь-яка родина, особливо молода, мріє про власний дах над головою та житло, де кожен матиме затишний куточок і не заважатиме іншим. Здійснити таку мрію було нелегко завжди, а тим паче нині, коли вітчизняна економіка, ніде правди діти, переживає не найлегші часи. 

В експозиціях Донецького обласного краєзнавчого музею, одного з найбільших і найстаріших подібних закладів України, поміж різноманітних експонатів було немало зразків зброї всіх епох і народів, які населяли цей край та тих, хто пхався сюди, аби його загарбати. Кам’яні рубила й примітивні ножі, наконечники стріл та списів скіфів і половців, мечі та сокири дружинників часів Київської Русі і криві шаблі монголо-татар, козацькі пістолі та мушкети, зброя учасників Першої та Другої світових воєн.

Від початку тижня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман перебуває в робочих поїздках кількома областями країни. Позавчора це була Дніпропетровщина, вчора глава уряду вже їхав автошляхами Херсонщини, а сьогодні вже перебуває на сусідній Миколаївщині. Такий щільний графік пов'язаний з активізацією дорожнього будівництва в усіх регіонах. Тож уряд прагне максимально контролювати чіткість фінансування робіт і особливо — цільове освоєння наданих коштів.   

Про те, над чим працюють науковці Центрального науково-дослідного інституту Збройних сил України, поінформував у вівторок під час брифінгу його директор генерал-лейтенант Ігор Романченко. Серед чималого переліку напрямів він назвав виконання завдання в рамках роботи Комітету реформ Міністерства оборони, які пов’язані з випрацюванням єдиних поглядів на створення системи логістики ЗСУ та подальше набуття нею спроможностей.  

«Без води ані туди, ані сюди», — весело співав характерний персонаж однієї з радянських комедій 30-х років минулого століття, хазяйновито сидячи на діжці зі своїм товаром. Та нині він заспівав би іншої — скажімо, щось на кшталт: без обліку води — ані туди, ані сюди. І це, здавалося б, чудово. Адже нам з усіх усюд доводять, що сплачувати слід лише за спожиті послуги. І на це спрямовано всю державну політику з енергоефективності та ощадливого використання ресурсів. Ось де, за задумом комунальників, мають звучати фанфари й оплески вдячних абонентів.