У фокусі розвитку транспортної галузі, зокрема в галузі авіаперевезень, має стояти український пасажир, а умови роботи мають бути однаковими й конкурентними для різних учасників ринку. Така ідея стала наріжним каменем спеціальної наради з питань розвитку авіасполучення, яку провів Прем’єр-міністр Володимир Гройсман за участі представників Міністерства інфраструктури, Міністерства юстиції, Антимонопольного комітету, Фонду державного майна, керівництва аеропортів «Бориспіль» та «Київ» (Жуляни), Асоціації «Аеропорти України» та керівника Офісу залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest Данила Білака. 

Під час робочої поїздки на Сумщину Президент Петро Порошенко взяв участь у відкритті заводу ТОВ «Гуала пак Україна», збудованого італійським інвестором. Голова ради директорів компанії «ГУАЛА ПАК» Мікеле Гуала ознайомив Президента з виробничими потужностями підприємства й зразками продукції. Петро Порошенко та Мікеле Гуала здійснили запуск нової лінії виробництва. 

З  першого серпня 2017 року розгорнеться нова сторінка в історії нашої держави — саме з цього дня діятиме угода про зону вільної торгівлі між Україною і Канадою. «Це історичний момент, який підсумовує колосальний пласт роботи наших дипломатів і політиків. Але це й початок набагато значимішого етапу: час наповнювати цю угоду життям — контрактами, робочими місцями та інвестиціями», — зазначив нещодавно Надзвичайний і Повноважний посол України в Канаді Андрій Шевченко. 

Запорізька область стала четвертою в Україні, де відкрили сучасний диспетчерський пункт управління станції швидкої допомоги. До сьогодні такі центри працювали в Києві, Харкові й Дніпрі. Відтепер до сучасних технологій в організації надання невідкладної допомоги долучилася і Запорізька область.

Літо у розпалі. Зовсім недавно відбулися випускні у школах і вишах. Учорашні школярі стали абітурієнтами, а їхні старші товариші отримали дипломи і прямують у доросле життя, де, напевно, найважливішим і непростим кроком буде пошук першого робочого місяця. Та чи готові сучасні роботодавці працювати з молодими фахівцями? Беруть вони їх чи намагаються уникати? І що слід робити і якою бути молодій людині з дипломом, але поки що без досвіду, щоб зацікавити того, хто може надати їй перше робоче місце? 

Відтепер контроль за перетином державного кордону України істотно посилять. Це питання було чи не найголовнішим на порядку денному засідання Ради національної безпеки і оборони. Президент Петро Порошенко так вводив у курс справ: «Ідеться про посилення контролю за в’їздом, виїздом і перебуванням громадян інших держав на території України. Ми запроваджуємо біометричний контроль для всіх громадян, які перетинають український кордон. Маємо зняти біометричні дані, включно з відбитками пальців, цифрову фотографію. Це істотно посилить наші можливості в боротьбі з тероризмом». 

Справедливо і символічно, що український прапор над приміщенням міської ради Краматорська 5 липня 2014 року підняли бійці, які вийшли із заблокованого проросійськими незаконними збройними формуваннями тутешнього аеродрому. А понад півтора місяця їхні позиції обстрілювали з усіх видів зброї й безуспішно штурмували переважні сили місцевих «ополченців» і російських кадрових «відпускників» і найманців. Група десантників і бійців спецпідрозділів, першою діставшись до центральної частини Краматорська, насамперед розмінувала міськраду й інші приміщення. Потім, згадують вони, взялися випускати з підвалів уцілілих бранців і заручників руского міра. Картина була приголомшливою навіть для бувалих у бувальцях військових: ще молоді люди виходили із страшного підземелля геть сивими. 

Проблема греблі на річці Тясмин біля Чигирина — з великою бородою. На моїй пам’яті активні виступи в ЗМІ та на обласних нарадах 10-річної давності, коли йшлося про тріщини, розбиті опори, зруйноване дорожнє покриття. Ще тоді фахівці заговорили про те, що тясминська захисна дамба може обвалитися, і понад два десятки сіл постали під загрозою затоплення. З часу спорудження греблі тут не проводили жодних капітальних ремонтів. Тим часом через греблю щодня проїжджають сотні вантажівок. Побудована ще в радянські часи, споруда не розрахована на таке навантаження. У її власника — Черкаського регіонального управління водних ресурсів — коштів на ремонт гідроспоруди немає. 

Цьогорічні урочистості проходили у Конотопі та селі Шаповалівка, де понад три з половиною століття тому гетьман Іван Виговський завдав нищівного удару ворожому війську. Саме в цьому сільському населеному пункті, якому судилося стати столицею козацької звитяги і незборимості, зазвучали перші величні акорди.

Проект із найсучаснішими технологіями й іноземними інвестиціями, розпочатий на Дніпропетровщині, — це біогазовий завод, який перероблятиме залишки відходів міської станції аерації (стічних вод) на електроенергію. Будівництво мають розпочати вже нинішнього серпня у Дніпропетровському районі області на території очисних споруд КП «Дніпроводоканал». Відповідний меморандум днями підписали в Дніпрі Дніпропетровська облдержадміністрація, Дніпровська міськрада, Дніпроводоканал та компанія «БІО Енерджи Дніпро» (дочірня компанія австрійської фірми APSPower Technology GMBH). Вартість проекту — 310 мільйонів гривень. Кошти нададуть австрійські інвестори, вони надійдуть від кредитування в державному Укргазбанку. Біогазова електростанція не тільки створить майже 100 робочих місць, а й сприятиме поліпшенню екологічної ситуації в регіоні. Адже у великих містах підземна каналізація — один з основних забруднювачів землі й водних джерел. Робота нового підприємства не створюватиме ні шуму, ні запахів. Тож людям, які живуть у цьому районі, воно не заважатиме.Нині мул, що утворюється після очистки відходів стічних вод, зберігають на мулових майданчиках. Їхня площа постійно збільшується. Це негативно впливає на атмосферу, ґрунт, надземні та підземні води.