Держава змінює правила гри на аграрному ринку, проте якими вони будуть, сільгоспвиробники ще й досі остаточно не знають.  

Те, що призначення на керівні посади нині відбувається шляхом відкритого конкурсу (нехай навіть умовно відкритого), — очевидний прогрес. Водночас процедурні питання у цій сфері потребують значного вдосконалення. Таких висновків можна дійти після ознайомлення з роботою конкурсної комісії Міністерства екології та природних ресурсів щодо призначення нових керівників на посаду директорів національних природних парків. 

Хто найефективніше сортує й збирає відходи упаковки? Вгадали — безхатьки. Невтомно перериваючи хто сміттєві баки, а хто — вже вивернуте вантажівками на звалища. Шерпи вторсировинного Евересту вибирають, пакують, несуть у пункти прийому. Скляні пляшки, папір, метал, пластик… Нерідко якусь копійчину намагаються так заробити й пенсіонери або інші малозабезпечені співвітчизники.

Є ще невелика група свідомих громадян, які відсортовують вторинну сировину, щоб зменшити забруднення довкілля або назбирати коштів на ліки пораненим в АТО. Та загалом більшість не переймається: все скидають в одне відро, а вміст — у контейнер. 

Цієї середи міністри заходили до оновленої зали засідань уряду. Для чого потрібне нове програмне забезпечення з фіксації ухвалення рішень, обробки тексту, електронний документообіг? Аби довести, що в Будинку уряду працюють відкрито, витрачаючи набагато менше коштів на внутрішні потреби, зокрема, операційну діяльність. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман позитивно оцінив видозміни, назвавши їх єдиним інформаційно-медійним і комунікаційним середовищем: «Нам потрібно підвищити прозорість роботи і нашу технологічність, зменшувати витрати на операційну діяльність уряду. Впровадження нових технологій дає змогу оперативно й швидко ухвалювати потрібні рішення». 

Допомогти державі ефективніше  регулювати  ринок міжнародного працевлаштування та захищати інтереси громадян за кордоном готові громадські організації, які активно інформують  суспільство про негаразди в цій царині. Найближчим часом за сприяння Державної служби зайнятості в усіх регіонах України буде проведено низку заходів щодо інформування населення про ризики працевлаштування за кордон через нелегальних посередників на ринку праці. В рамках заходів населення буде поінформоване про те, як перевіряти компанії-посередники, як коректно укладати договори, поводити себе за кордоном, вміти захищати свої права та багато іншого.

На Закарпатті найчисельніший етнос після українців — угорці. Їх тут проживає понад півтораста тисяч, і всі вони народилися на цій землі. З плином часу не асимілювалися з іншим національним оточенням, їхня кількість залишається стабільною.

Як почуваються угорці у незалежній Україні? Як держава дбає про задоволення їхніх культурних потреб? Чи вважають вони Україну своєю батьківщиною і як виконують свій громадянський обов’язок? Про це «Урядовий кур’єр» розпитував головного редактора угорськомовної газети Karpati Igaz Szo Елемира КЕВСЕГІ. 

На запитання, чому уряд визнав Слобожанську об’єднану територіальну громаду (ОТГ), що в Дніпровському районі Дніпропетровської області, однією з найкращих в Україні, її голова Іван Камінський скромно відповідає: «Не знаю, чому ми найкращі. Не надаю цьому значення. Просто хочеться зробити все так, щоб за мінімальних затрат люди отримали максимально зручні умови, жили в теплі і комфорті».

До речі, Іван Миколайович керує Слобожанською селищною радою з 1990 року, а на останніх виборах на посаду голови вже об’єднаної громади його підтримали 80,1 відсотка людей. Багато корисних ініціатив започатковано в попередні роки: приміром, 2012-го в селищі коштом місцевого бюджету реконструювали дитячий садок «Берізка». Та особливо помітних результатів досягнуто за останній рік — після об’єднання громад селища Ювілейного (нині Слобожанського) і села Степового.  

Цьогоріч найдовша й одна з найдавніших вулиць тисячолітнього Дрогобича —  імені Івана Франка — відзначає 90-річчя свого найменування. А Лішнянській (так вона називалася колись) — кілька століть. Стільки ж цю місцину «по-вуличному» називають Загороди, їх заснували років чотириста тому чотири українські родини, серед яких була й моя. Це до того, чому мені не байдужа доля вулиці і міста, де ступала нога Великого Каменяра і моїх родичів. 

Породні відвали колишньої шахти «Кремінна» являли собою сумне видовище, коли їх на аукціоні запропонували викупити у Мінпаливенерго, за яким була записана земля. Міська влада не була проти угоди, адже міністерство за землю під відвалами не сплачувало. А підприємець — вимушений переселенець з Кадіївки Володимир Жулинський не лише оформив оренду, а й запропонував бізнес-ідею, яка в майбутньому, можливо, виведе Кремінну в передовики з використання екологічно чистої енергії. Більше того, він обіцяє бути найбільшим платником податку на землю до міського бюджету. І до того ж підприємство, яке він планує тут створити, може позитивно позначитися на долях понад ста людей, у тому числі вимушених переселенців, які знайдуть тут довгоочікувану роботу.  

Другий вівторок грудня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів у Чернівецькій області. Без цієї робочої поїздки глава уряду не мав би уявлення про унікальність багатоквартирного будинку, зведеного за енергоефективною технологією. Він не зміг би дізнатися від студентів та професорсько-викладацького складу свіжих і гарячих новин Буковинського державного медичного університету, не відкрив би ТОВ «Аутомотів Електрік Україна». Цей робочий день Прем’єра завершувався у стінах міжнародного аеропорту «Чернівці». Там керівництво летовища доповідало про освоєння бюджетних коштів на ремонт злітно-посадкової смуги.