• Іван ШЕВЧУК

    За Бога та за Україну, або Кому потрібна війна пам’ятників

    Ці новини з’явилися на стрічках агенцій майже одночасно. У Харкові, на проспекті Орджонікідзе, відновили пам’ятник Леніну, що лише цього літа двічі потрапив під руку патріотам. У цей самий час на Одещині, у селищі Комінтернівське, невідомі вандали зруйнували пам’ятник Небесній Сотні, споруджений тут у травні. 

  • Боротьба за мир стає боротьбою

    Боротьба за мир стає боротьбою за незалежність

    Розширений захід цього разу відбувся в стінах Клубу Кабінету Міністрів. Разом із Президентом, Прем’єр-міністром і Головою Верховної Ради урядовці та керівники обласних державних адміністрацій і міста Києва вирішували, як забезпечити обороноздатність України в рамках реалізації мирного плану глави держави. Окремо голова Державної прикордонної служби Микола Литвин доповів, як саме планується облаштувати українсько-російський кордон. А керівник Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергій Бочковський виклав детальний план цивільного захисту наших співвітчизників.
    Першим узяв слово і задав тону заходу Петро Порошенко. Всі питання порядку денного він узгодив ще в неділю в ході спеціально організованої наради з керівниками силових відомств (усі вони вже отримали конкретні доручення). А до уваги високопосадовців глава держави довів інформацію про мужність і звитягу військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, в матеріалах, розданих їм, прописав реальні потреби армії.

  • Винуватців катастрофи Boeing 777 так і не названо

    Хоч попередній звіт Ради розслідувань з питань безпеки Нідерландів щодо обставин та причин катастрофи літака Boeing 777-200 «Малайзійських авіаліній» Україна визнала об’єктивним, винуватця трагедії в ньому так і не названо. Наша країна й надалі робитиме все можливе, аби сприяти продовженню і завершенню об’єктивного і всебічного розслідування, запевнив віце-прем’єр-міністр, голова Держкомісії з розслідування причин падіння малайзійського літака Володимир Гройсман.
    «На сьогодні попередні висновки зроблено, попередній звіт щодо результатів міжнародного розслідування не є для нас несподіванкою, ми вважаємо його об’єктивним, — заявив він на брифінгу. — Наше завдання полягає в тому, щоб кожне тіло було ідентифіковано, щоб кожного, хто був причетний до цього, було покарано відповідно до міжнародного законодавства». 

  • Галина ІЩЕНКО

    На ринок вийдуть маркет-мейкери

    На круглому столі «Реформування банківського сектору: першочергові кроки», який відбувся в Українському кризовому медіа-центрі, зібралася сила-силенна журналістів. Не очікувала такого ажіотажу навіть сама голова  Нацбанку Валерія Гонтарєва, зізнавшись, що стільки представників ЗМІ в одному місці ще ніколи не бачила. Це й не дивно, адже для населення питанням номер один є зростання  долара, утримання у межах розумного гривні та порятунок регулятором  неліквідних банків. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    «LІКБЕЗ» проти російської пропаганди

    У нашій державі з’явився ще один добровольчий батальйон. Цього разу — інтелектуальний. На озброєнні в нього не автомати і гармати, а документи й дослідження авторитетних вчених. Його мета, як зазначив, відкриваючи круглий стіл  «Історія на фронті інформаційної війни», керівник інформаційно-аналітичного центру РНБО Олексій Копитько, — розширити фронт знань наших співгромадян про минуле.

  • Олена ОСОБОВА

    Якщо знадобиться, газ стане світлом

    Підготовка до зими Сєверодонецька — міста з населенням у 120 тисяч жителів — виходить на фінішну пряму. Контролюється подача теплоносія до  кожного з 820 тутешніх будинків. Хоча ситуація в регіоні змушує враховувати не лише  небезпеку обов’язкових заморозків, що наближаються, а й бойових дій, внаслідок яких виявилася замінованою Щастинська ТЕС. Ця станція на сьогодні забезпечує 92% електроенергії для усієї Луганщини. Воєнні дії поблизу теплоелектростанції загрожують майже двом мільйонам людей гуманітарною катастрофою. 

  • Ірина КРЕСІНА: «Усе найгірше, що було в Росії, що засудила історія, декларують там як національну ідею»

    Військова агресія Росії — не просто боротьба за перерозподіл територій. Це битва ідеологій і світоглядів, яка сколихнула весь світ. Якою має бути політика Української держави, що мусить усвідомити суспільство, аби захистити демократичні ідеали? Про це наша розмова з членом-кореспондентом Національної академії правових наук України, академіком Української академії політичних наук Іриною КРЕСІНОЮ. 

  • Олена ІВАШКО

    Міцна броня від тепловозників

    Майже чотири роки тому на околиці Миколаєва буяло дике поле. Занедбана територія пустиря згодилася б хіба що для проведення сафарі. Гектари колишніх земель будівельного батальйону нікого не «надихали» на побудову тут сучасного підприємства. Проте ентузіасти знайшлися. І буквально за два роки з нуля з’явився красень-завод. Історія нагадує казку про чудові палаци, збудовані за ніч, але це реальність.  

  • Михайло СЕНИЧАК: «Нові підходи до адміністрування податків уже дають позитивний ефект»

    Головний податківець Буковини з покоління енергійних молодих людей, які розпочинали трудовий шлях із завзятого випробовування себе у підприємницькій діяльності. Тож йому не з чужих розмов відомо, як важко буває бізнесу пробиватися крізь терни податкового та адміністративного тиску. 
    Як налагодити  належне порозуміння між владою та бізнесом заради обопільної користі, спрямованої на зміцнення економіки та побудови держави у новому європейському форматі? Про це в розмові з виконуючим обов’язки начальника Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Михайлом СЕНИЧАКОМ.

     

  • Минає 150 років від дня народження Павла Грабовського — поета, чиє пристрасне слово мало значний вплив на хід історії

    Багато представників старшого та середнього поколінь з далеких шкільних уроків української літератури пам’ятають проникливі рядки про нужденну працю швачки, яка вдень і вночі працювала голкою, аби прогодувати себе і свою сім’ю. Прості й невимушені рядки вчити було легко і швидко, бо вони западали в душу, зримо поставали в дитячій уяві. І навіть через десятиліття ота швачка й досі залишається в закутку пам’яті, щоб за першої-ліпшої нагоди зринути поетичним образом і філігранністю строф.