На все життя запам’ятав новорічний концерт у сільському клубі. Запросили дітей читати вірші на сцені. Кожному дарували білого пластмасового лебедя. Не хочу сказати, що ми бідно жили, але іграшок у мене було мало, тож той лебідь дуже сподобався. Доки дійшла моя черга декламувати вірш, то іграшкові лебеді закінчилися, і мені вручили олівець. Я схопив його і кинув об землю й заплакав.

 Після нападу росії на Україну громади Полтавщини прихистили в себе сотні тисяч внутрішньо переміщених осіб і тепер допомагають їм обжитися на новому місці. Зокрема з переселенцями активно працюють щодо їх інтеграції та можливого працевлаштування у Нехворощанській та Новоселівській громадах, де вони становлять майже 10 відсотків населення. Лідери цих громад разом з експертами регіонального офісу «U-LEAD з Європою» в Полтавській області розробляють програму інтеграції ВПО, в межах якої провели опитування, щоб визначити їхні потреби.

 Європарламент закликав західних партнерів України «серйозно розглянути можливість передачі Україні винищувачів, гелікоптерів та відповідних ракетних комплексів, а також істотно збільшити обсяги постачання боєприпасів». Про це йдеться в резолюції Європарламенту «Річниця російського вторгнення та війна проти України», яку було ухвалено під час сесійного засідання ЄП у Страсбурзі. 

 За рік, що минає від початку повномасштабного вторгнення росії, для потреб Збройних сил, благодійних фондів та громадських організацій в Україну ввезли тисячі автомобілів. Надійні авто постійно потрібні бійцям на фронті, і щодня волонтери їх шукають. Де, як і що роблять далі, наближаючи перемогу, говоримо із засновником руху Vehicles for Ukrainian Guards (Авто для українських захисників) та директором фонду «Форпост УА» Олексієм ПОЛОНЧУКОМ.

 Для жителів багатоповерхівок Черкас та й інших міст серед таких послуг — теплопостачання. Законодавство, по суті, перетворює власників квартир на заручників теплогенеруючих підприємств — не можна ні відмовитися, ні перейти на індивідуальне опалення, а віднедавна не можна навіть… економити, хоч до цього закликають чи не на кожному кроці. А як же сучасні технології утеплення, лічильники, спитаєте ви, зрештою, одна з найтепліших за останні роки зим? Усі ці аргументи розтають, ніби пара над люками тепломереж зимового дня, коли справа доходить до оплати послуг монополіста.

 Попри війну триває реалізація Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року — уряд розробив План заходів її впровадження на 2023—2024 роки. Учора його затверджено на засіданні Ради безбар’єрності. Учасники засідання також обговорили план реалізації стратегії за попередні роки та флагманські проєкти міністерств.
Під час заходу перша леді Олена Зеленська наголосила, що безбар’єрність — це питання виживання та питання якості життя водночас.

 Такі підсумки дев’ятої зустрічі Контактної групи з питань допомоги Україні у форматі «Рамштайн», які оприлюднив у Брюсселі міністр оборони США Ллойд Остін. Про передачу Україні західних винищувачів на зустрічі домовитися не вдалося.
Як заявив під час пресконференції за підсумками «Рамштайну» глава Пентагону, учасники міжнародної коаліції з підтримки України  погодилися робити все можливе, щоб надати їй якомога більше спроможностей протиповітряної оборони та інтегрувати їх у єдину систему.

 Богдана Гордійчука та ще трьох його побратимів — наших захисників Рівне проводжало в останню земну путь. Велелюдний майдан не просто плакав — голосив. Міцні як криця чоловіки не стримували ні сліз, ні емоцій. Почесна варта бійців, оркестр, прапори і «Плине кача»…
Майдан рушив до Покровського собору, де відправили панахиду за Богданом. Біля домовини — найрідніші: мама Людмила Марчук та син-першокласник Степанко.

 Як не погодитися зі згорьованими рідними загиблих героїв, що необхідно збирати новітні військові традиції й берегти пам’ять про загиблих. Війна триває… Такими словами завершувався матеріал «Таких земля народжує одиниці» в «Урядовому кур’єрі» 13 жовтня 2020 року. Розмовляв тоді з батьком загиблого «кіборга» Олексія Панченка Анатолієм Миколайовичем. Важко тоді було й уявити, яких страшних масштабів можуть сягнути наслідки війни.

 Ексдепутат Бундестагу та колишній спеціальний уповноважений Бундестагу з питань збройних сил ФРН (2015—2020), а нині президент Товариства з безпекової політики (GSP), впливової німецької неурядової організації, Ганс-Петер Бартельс відвідав Україну, щоб уточнити її потреби на державному, місцевому і громадському рівнях та оцінити підтримку Німеччини.
Укрінформ зустрівся з Гансом-Петером БАРТЕЛЬСОМ в останній день візиту, щоб поговорити про нагальні питання міжнародної допомоги Україні, зокрема від Берліна, дізнатися про поточні оцінки загрози, чим є сучасна росія, а також прояснити, як на неї реагує Європа і серед інших Німеччина.