-
Абсолютна європейка Чернявська і бронзова компанія
Не крапкою, а жирним знаком оклику завершилися минулої неділі жіночі змагання у рамках чемпіонату Європи з важкої атлетики у столиці Албанії Тирані: три золоті медалі — в ривку, поштовху і олімпійському двоборстві — виборола українка Світлана Чернявська.
Свій перший підхід до штанги вагою 130 кілограмів вона зробила вже після того, як решта учасниць закінчила виступи, а вдало виконавши цю спробу, наша штангістка гарантувала собі другу і третю золоті медалі європейської першості. Потім вона підняла снаряд вагою 140 кг. І лише третій підхід до ваги 145 кг виявився невдалим.
-
Проїзд на «металоломі» коштує недешево
Чимало проблем нагромадилося в останні роки як у автоперевізників, так і в тих, хто користується їхніми послугами. Приміром, цілком очевидно, що давно назріла необхідність поліпшення умов роботи працівників автотранспорту, поліпшення організації й підвищення ефективності самих перевезень. Цій меті, зокрема, має бути підпорядкована нова редакція Закону «Про автомобільний транспорт», проект якої незабаром Міністерство інфраструктури збирається внести до Верховної Ради. Життя вимагає змін і в документах, які регламентують порядок пасажирських та вантажних перевезень.
-
Коли орендар для селянина партнер
Свого часу область виступила ініціатором збільшення вдвічі орендної платні власникам земельних паїв. Як відомо, напочатку орендодавці отримували лише 1,5% за свої земельні частки. Тернопільчани запропонували підвищити цю ставку до 3 %. Згодом такі добрі наміри знайшли своє відображення в президентському указі. На 110 % — ось підсумок торішніх розрахунків сільськогосподарських товаровиробників за користування в області землею селян на договірних засадах.
В області торік уклали 250 тисяч угод оренди землі. За словами першого заступника директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимира Стахіва, у всеукраїнському світлі Тернопілля ніколи не пасло задніх в орендних виплатах за земельні ділянки, сільгоспвиробники щороку вчасно розраховувалися, а дехто з них навіть підвищував відсотки щодо відповідних зобов’язань. -
Дитина як жертва розлучення
Люди сходяться і розлучаються. Чудово, якщо в колишнього подружжя вистачає мудрості й порядності розійтися по-доброму. Та значно частіше розлучені розпочинають справжні військові дії одне проти одного. Найгірше, коли до цієї брудної справи починають залучати дітей. Оскільки після більшості розлучень дитина залишається жити з матір’ю, найчастіше саме жінка і намагається зіпсувати життя колишньому. Найбільш поширений спосіб допекти екс-чоловікові — заборонити бачитися з дитиною. Що робити в таких випадках, з’ясовував «Урядовий кур’єр».
-
Візьми в заводу грошей на корову!
Синусоїда розвитку тваринництва на Луганщині далеко не найкраща. Ще пару десятків років тому в краї налічувалося понад 192 тисячі голів великої рогатої худоби, а на початку цього року на всю область нарахували 15,8 тисячі. Не краще і статистика «виживання» молокопереробних підприємств краю: ще донедавна їх було 22, нині повноцінно працюють лише три. Отака собі «спайка» міста і села через проблеми з молоком. І ці показники ніяк не вирівнюються, представники статистики вже знають чи не кожну корову на кличку й на кожне теля покладають надію.
-
Ініціатива потребує підтримки
Кажуть, у Парижі є трамвай, який їздить без електромережі. Поки на зупинці пасажири входять-виходять, він підзаряджається. Все завдяки суперконденсатору — сучасному хімічному джерелу електрики. А в Америці начебто розробляють такі собі робоноги, які могли б дістатися туди, куди не може потрапити рятівник. На акумуляторах вони далеко не дійдуть, а ось на суперконденсаторах …
За наукові розробки, пов’язані із цим дивом, вихованці Хіміко-екологічного ліцею (ХЕЛ) Дніпропетровська та Дніпропетровського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді нещодавно отримали призові місця на міжнародному Балтійському науково-інженерному конкурсі. Іван Герман та Роман Дуганець вибороли головний приз, а Станіслав Лавриненко посів 3 місце. -
Пийте — не хворійте
Вода має три стани. Вона може бути рідиною, парою чи кригою. Але зараз мова не про те. Говоритимемо про стан, у якому ми можемо отримати воду для найважливішого – для внутрішнього вживання. Отже…
Кажуть, у Швейцарії воду можна спокійнісінько пити і з-під крана: і органолептика, і мікробіологія — все на рівні. Не нам, звісно, тягатися з однією з найрозвиненіших країн Європи. Та й мити, приміром, питною водою підлогу, то, на думку фахівців, — уже занадто. Але дещо «проапгрейдити» наші водогони — завдання актуальне і, як свідчить одеський досвід, цілком здійсненне. Тут починаючи з 2010 року переводять міські хлораторні об’єкти на гіпохлорит натрію. -
Головний ліквідатор
Перші дні після вибуху реактора були днями величезної нелюдської напруги. На долю керівника урядової комісії, заступника голови Ради Міністрів СРСР Бориса Євдокимовача Щербини випала дуже відповідальна, воістину історична місія. Він, як ніхто інший, підходив на роль очільника боротьби на передньому краї. Його непохитна воля, рідкісний дар організатора, уміння швидко приймати виважені рішення, здатність все підпорядкувати інтересам справи проявилися з самого початку.
-
Пацієнт спить, а «служба» йде
Щоб побувати на дні моря, яке шуміло і хлюпало тут 230 мільйонів років тому, не потрібен акваланг, важкий водолазний костюм чи батискаф. З цією роллю успішно справиться звичайна гірницька кліть. З гуркотом зачинилися двері, пролунав попереджувальний дзвінок, платформа гойднулася і плавно пішла донизу. Кінцева зупинка на глибині 300 метрів, де від прадавнього моря залишилися не лише спогади — тут розташоване одне з найбільших у світі родовищ солі. Виробки всередині білосніжного пласта зустрічають постійною температурою 16 градусів і сіллю, сіллю, сіллю. З цього мінералу тут стіни, стеля, а ще він рипить під ногами, немов сніг.
-
Письменник поза робочим столом
Час відсовує в минуле літературне життя радянського періоду, полишаючи на згадку нащадкам копу імен, їхніх творів та всіляких «ізмів», про які ще довго дискутуватимуть фахівці. І все це — про «інженерів людських душ» за робочим столом. А поза ним? Де їхнє життя не менш цікаве, бо доповнює характер і суспільну позицію митця, все, що притаманне кожній людині. А ще ж в умовах тієї епохи, з уламками якої ми й досі не розпрощалися.
Не скажу, що нічого подібного в нас немає. Є. Новітня доба відкрила й обнародувала щоденник та спогади відомих літераторів. Але то здебільшого серйозна література.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ