-
Виклики єднають європейський континент
Візит української делегації на чолі із Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем у Прагу був насиченим важливими двосторонніми зустрічами. Вони відбувалися на полях першого засідання Європейської політичної спільноти, що пройшло у столиці головуючої в Європейському Союзі Чеської Республіки за участі делегацій 44 країн європейського континенту. Обговорювали проблеми та виклики, що постали перед Європою через нічим не спровоковану широкомасштабну збройну агресію росії проти України. Маємо спільний континент, тож проблеми й виклики теж спільні. А тому нагальні питання слід вирішувати у співпраці та координації.
-
Україні потрібно більше зброї
Держави-члени ЄС та інші міжнародні партнери Києва повинні «істотно збільшити військову допомогу Україні», відповідаючи на запити українського уряду. Країни, «які вагаються» щодо надання зброї, мають відкинути сумніви і зробити посильний внесок у припинення війни. «Вагання серед тих, хто підтримує Україну, лише продовжує війну та забирає невинні життя українців», — йдеться у резолюції Європарламенту «Ескалація росією загарбницької війни проти України», яку ухвалено на пленарному засіданні у Страсбурзі. Документ підтримали 504 депутати, 26 проголосували проти.
-
«Війна дала спортсменам додаткову мотивацію для перемог»
Попри зруйновану інфраструктуру та бойові дії на території Харківщини, спортивне життя краю не зупинялося. Спортсмени та їхні наставники продовжують роботу навіть далеко від дому і прославляють Батьківщину й рідний край. Про втрати та успіхи харківського спорту під час війни розповів начальник управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин АНАНЧЕНКО.
-
Повернення на малу батьківщину
Коли згадують Лебедин і Лебединщину, відразу зринають у пам’яті прізвища наших славетних земляків. Поміж яких Іван Стешенко та Давид Бурлюк — неперевершений український співак (бас-кантанте) і один з основоположників світового футуризму. Вони належать до когорти геніальних митців, чия творчість відома не тільки в Україні, а й світі. За радянських часів їхні імена всіляко оминали, оскільки обоє не вписувалися в рамки тодішньої ідеології.
Однак час робить свою справу і все ставить на місця. За останні три десятиріччя Іван Стешенко і Давид Бурлюк тріумфально повернулися в Україну, на малу батьківщину, в лоно рідної національної культури. -
Благословіть, батьку й мати, на рушничок стати!
Виставку, яку організував Національний музей народної архітектури та побуту України, присвячено найважливішому та найколоритнішому обряду в нашій культурі. Давні традиції, звичаї й атрибутика дійства збереглися до нашого часу і стали своєрідним містком, що поєднує минувшину й сьогодення.
Протягом століть структура весільного обрядодійства за канвою залишалася незмінною: із чітко визначеною послідовністю дій, кожна з яких була важливою для освячення шлюбу та утворення нової сім’ї. -
Формуючи надійний тил
Війна швидко змінює пріоритети. Відтоді як почалося широкомасштабне вторгнення росіян в Україну, профспілкова організація освітян, як і інші громадські організації Черкащини, дуже змінилася, переформатувалася. Із перших днів спілчани допомагали військовим та потерпілим від війни. Спочатку визначалися, яку справу робити, щоб бути максимально корисними. Черпали інформацію з телемарафону, брали рахунки й надсилали зібрані волонтерами кошти для потреб воїнів бойових частин. Із часом зосередилися на конкретних потребах освітян та їхніх родин, яких зачепила війна.
-
путінській росії немає місця в Європейській політичній спільноті
Учора відбулася перша зустріч Європейської політичної спільноти (ЄПС). Вона пройшла у Празі, столиці головуючої в Євросоюзі Чеської Республіки, за участі лідерів 44 країн європейського континенту (27 країн-членів ЄС, усі країни-кандидати, а також Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Велика Британія, Грузія, Вірменія, Азербайджан і Ліхтенштейн). Зі зрозумілих усім причин лише для росії та білорусі не знайшлося тут місця.
-
Головний фінансовий документ2023: без популізму
Аналітики вважають проєкт закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік» дуже грамотним документом, який враховує жорстокі реалії воєнного часу: в ньому є адекватні видатки та пріоритети. Це оборона, безпека, соціальний захист, відновлення країни. Головний фінансовий документ на наступний рік чи не вперше можна назвати непопулістським, зазначають фахівці.
«Урядовий кур’єр» вирішив різнобічно проаналізувати майбутній держбюджет і виокремив найголовніше. -
Допомогти людям, які потребують
У перші місяці широкомасштабного воєнного нападу росії на українську землю Тернопільщина прийняла майже 110 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Серед постраждалих від війни переважають вразливі категорії громадян і без того, щоб опинитися в ситуації торгівлі людьми, експлуатації чи гендерно зумовленого насильства. ГО «Відродження нації» взялася за втілення проєкту із забезпечення комплексного реагування в царині захисту осіб, які постраждали у воєнний час.
-
«Я розкривав жахіття війни, фіксував злочини окупантів»
Сергій Ваганов до середини березня цього року жив у Маріуполі, а відтоді весь час перебуває в Ужгороді. Дипломований лікар уже кілька років як знайшов своє покликання у фотографії. 2014го в його життя увійшла російськоукраїнська війна, змусивши фіксувати її перебіг від самого початку. Нині він хоч і на заслуженому відпочинку, не полишає фотоапарата. Світлини Сергія Ваганова воюють і захищають інтереси Вітчизни.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ