Майже вікова відстань відділяє передостанній і нинішній, нещодавній випуск кадетів Сумського кадетського корпусу, який носить ім’я Івана Харитоненка. Носить не випадково, бо саме зусиллями Івана Герасимовича наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. за його кошти було створено цей учбовий заклад. Харитоненко-старший до урочистого відкриття кадетського корпусу 26 вересня 1902 р. не дожив. Батьківську мрію реалізував син — Павло. Харитоненки передали безкоштовно військовому відомству 50 десятин землі (це майже 55 гектарів!), 500 тисяч карбованців на будівництво корпусу, де б жили й навчалися 500 кадетів.

Рівнянка Тетяна Войтович не втомлюється допомагати людям, котрі волею долі опинилися в такій самій життєвій ситуації, як і вона, — втратили зір. І одночасно стали, по суті, «в’язнями» власних помешкань: зайнятим щоденним виживанням родичам не завжди вдається викроїти час для їхнього супроводу містом. З пропозицією налагодити такий супровід як соціальну послугу Тетяна Войтович, оббивши поріг не одного службового кабінету, звернулась до обласного центру зайнятості. І саме тут знайшла порозуміння та підтримку.

Засалений жарт стосовно малоосвічених людей знову виринув у пам’яті, щойно оприлюднили результати зовнішнього незалежного оцінювання з іноземних мов. Саме їх з’ява у програмі вступу на деякі гуманітарні факультети вітчизняних вишів наробила галасу у середовищі майбутніх першокурсників. Я мовчу про «мудру» політику освітянського відомства, яке посеред минулого навчального року змінило предмет «Історія України» на іноземні мовні дисципліни, бо свого часу у пресі з цього приводу зламалася не одна сотня списів. Тоді насправді обурило інше — як випускникові перебудувати свій план підготовки і за якихось півроку вивчити скажімо англійську? Ніяк!

На початку літа село Пацканьово нагадує велику заготконтору: і старі, і молоді тут рвуть черешні. А потім везуть на продаж у великі міста. На «черешневих» прибутках виросло не одне покоління селян. 

Дозволяти чи ні кататись дітям на атракціонах — питання, яке непокоїть більшість батьків. Адже всі пам’ятають про нещасні випадки, які час від часу трапляються. Так, півроку тому постраждало четверо дітей, що гойдались на каруселі, в якої відірвався трос. Загалом з 2005 року на атракціонах в Україні постраждало 27 людей, із яких семеро загинуло. Тож підстави для хвилювання є. Наскільки безпечні ці розваги сьогодні та як обрати нормальні гойдалки, з’ясовував «Урядовий кур’єр».  
За роботою атракціонів в Україні стежить Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України.

Заселення кожного нового житлового будинку сприяє розвитку економіки. Про це заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров у Гостомелі, що на Київщині, у ході урочистостей з нагоди введення в експлуатацію житлового будинку Державного підприємства «Антонов».
«Я спеціально приїхав на цей святковий захід, оскільки це частина тієї програми, яку ми реалізуємо для того, щоб оживити житлове будівництво в країні; зробити його доступним і на цій основі розвивати економіку України. Тому кожен зданий будинок є істотним внеском у розвиток нашої економіки», — деталізував свою позицію Микола Азаров.

Уряд готовий до конструктивної критики громадськості. Аналіз звернень громадян на урядову телефонну «гарячу лінію» дає змогу вчасно реагувати на проблемні питання, знаходити можливості для виправлення помилок, які трапляються під час проведення реформ у країні. Як повідомили «УК», на урядову телефонну «гарячу лінію» з питань дерегуляції в будівельній сфері з січня по червень 2012 року надійшло 102 звернення, з яких 90 розглянуто протягом звітного періоду органами виконавчої влади. Звернення надійшли від заявників з 21 регіону, переважно з м. Києва (26), Київської області (12), АР Крим  (10 ) та Львівської області (10).  

Державна підтримка ветеранів Великої Вітчизняної війни, інвалідів війни, учасників бойових дій, інвалідів з дитинства, ветеранів праці та інших найбільш уразливих категорій населення з роками підсилюється. Про це свідчить збільшення видатків на соціальні потреби у державному бюджеті. Адже таким людям конче потрібні лікування та оздоровлення, забезпечення технічними засобами реабілітації та автомобілями. Потребують літні люди і моральної допомоги, поваги, доброго слова за їхні благородні вчинки. Не будемо приховувати, у питаннях надання пільг ще багато прогалин. Основна — бракує коштів.

Пам’ятником меліораторам хтось жартома, а хтось усерйоз називає дренажний екскаватор, що стоїть на межі Костопільського та Березнівського районів. Звели його в 1979-му, рівно 33 роки тому: саме тоді в цих місцях Рівненського Полісся просто-таки кипіла робота меліораторів. Тому й підняли на п’єдестал екскаватор як визнання їхніх здобутків.  
Тоді на Рівненщині осушили й залучили в сільськогосподарський обіг не одну тисячу гектарів болотистої поліської місцини. Відтак з двох мільйонів гектарів угідь краю 47% — меліоровані, а це найбільше в державі.

Державне підприємство «Луганськвугілля» в травні за рішенням ради директорів та президії територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості припинило на два дні видобуток вугілля на двох із восьми шахт. Гірники вирішили, що немає сенсу видавати на-гора нові порції «чорного золота» через відсутність площ для його складування. Оскільки вугілля не має попиту, у підприємства немає коштів на виплату зарплати шахтарям. «Передстрайкову пожежу» днями вдалося загасити завдяки профільному міністерству: «Луганськвугілля» отримало певні квоти на відвантаження продукції. Але перспективи держпідприємства дуже туманні, якщо його сьогоднішні «партнери» не наважаться стати офіційним інвестором. Про свою тривогу за долю рідного підприємства в інтерв’ю «УК» розповів голова Луганського теркому профспілки працівників вугільної промисловості  України Олександр БІЧЕВ.