• Відділ регіональних проєктів

    1,5 мільйона дітей загинуло внаслідок штучного голоду

     Більшість свідків Голодомору, які наприкінці 1980-х наважилися вголос заговорити про ті страшні події, у 1932—1933 роках були ще дітьми. Можливо, їм було найважче. Пережитий голод не лише забрав у них здоров’я і часто рідних і друзів, смерті яких вони бачили на власні очі. Він забрав усі світлі барви їхнього дитинства, замінивши їх безпорадністю й покорою, німим розпачем та зруйнованою вірою в людяність і добро. Лише наприкінці життя їм відкрилися справжні причини цього лиха і страшні його наслідки не для одного покоління українців.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Вишита «Марія» прямує до Торонто

    Авторка проєкту «Креативна книга» уже добре знайома читачам «Урядового кур’єра» письменниця Олена Медведєва презентувала в Рівному вишиту «Марію» Уласа Самчука. Символічно — до Дня пам’яті жертв Голодоморів. Саме цей роман заслужено вважають одним із найсильніших творів про велику трагедію українського народу. На прикладі гіркої долі однієї родини автор довів, що найстрашніша смерть у світі — від голоду.

  • Відділ регіональних проєктів

    Збережи пам’ять. Збережи правду

    Очевидців Голодомору, а їм нині щонайменше 90 років, залишилося дуже мало, і саме тому їхні спогади такі цінні. Живі дитячі враження, заряджені тяжкими, зовсім не дитячими емоціями, особливо закарбовуються в пам’ять і залишаються там назавжди. Навіть у такому поважному віці люди діляться пережитим і не забули безлічі подробиць і деталей. Цим розповідям можна довіряти, їх треба ретельно збирати і записувати, бо ті гіркі спогади виявилися міцними й беззаперечними свідченнями про злочин, який скоїла кремлівська влада в часи СРСР проти українського народу. 

  • Актриса театру і кіно Ірма Вітовська: «Будьмо європейцями і чекаймо від кіно не тільки «ха-ха» та «хі-хі»

    Комітет Національної премії імені Тараса Шевченка оприлюднив список творів на здобуття у 2022 році найвищої в Україні творчої відзнаки за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. У номінації «Кіномистецтво» подано кандидатуру Ірми Вітовської як виконавиці головних ролей одразу кількох фільмів, створених за підтримки Держкіно: «Брама», «Мої думки тихі» та «Казка старого мельника».

  • Любомира КОВАЛЬ

    Небо має бути доступнішим для наших громадян

    Міжнародний аеропорт «Бориспіль» став комунікаційним майданчиком масштабного інфраструктурного форуму «Велике будівництво: авіація та туризм». «Ми повертаємо світу ідею про європейський літак. І тепер це буде спільна мрія українців з нашими колегами з Європи. В Україні є прекрасний «Антонов» і можливість проведення всіх циклів для створення сучасного літака. Це непросто, проте абсолютно реально», — наголосив глава держави.

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    У Німеччині новий уряд. Чого чекати Україні?

     Через майже два місяці після парламентських виборів у Німеччині соціал-демократи, зелені та ліберали уклали угоду про формування нового уряду країни, який очолить Олаф Шольц. Цей тристоронній альянс остаточно завершить період 16-річного правління консервативного уряду під керівництвом Ангели Меркель, яка вирішила більше не брати участі у виборах і заздалегідь заявила про свій намір відійти від великої політики. Уряд, сформований трьома партіями, стане своєрідним експериментом для Німеччини, бо досі кабінет формувався із представників двох партій. 

  • Павло КУЩ

    Утомлені неправдою

    Колись давно київський князь Святослав, готуючи похід проти ворогів чи недругів, як і належить чесному воїнові, відкрито попереджав про свої наміри: «Іду на ви!» А ось сучасний кремлівський геополітик, у якого руки тягнуться до сусідніх територій, лукаво мимрить щось на кшталт: «Іхтамнєт». Так було під час анексії Криму, те саме він белькотів, окупувавши «трактористами і комбайнерами» частини території Донбасу. І хоч відтоді вислів лідера Кремля став мемом і синонімом незграбної, неоковирної й підлої брехні, в РФ він нині дороговказ пропагандистам і навіть невід’ємний елемент державної стратегії. 

  • Академія, що світить крізь століття

    Історія вищої освіти України розпочинає відлік з першого вищого навчального закладу у Східній Європі, що відчинив двері 445 років тому й мав назву  «Острозька слов’яно-греко-латинська академія». Саме тут закладалися основи якісної університетської освіти й далеко за межами українських земель. Тож перегорнімо разом цікаві сторінки академічної історії.

  • Роман КИРЕЙ

    Уманський міський голова Ірина Плетньова: «Рік надій і випробувань не минув марно»

    Уманська міська територіальна громада багата на працьовитих, талановитих, мудрих людей. Відома культурними надбаннями, історичними пам’ятками далеко за межами нашої держави, громада живе цікавим насиченим життям, активно розвивається. Маючи розгалужену інфраструктуру, міцну соціальну сферу, чимало промислових підприємств, освітніх та культурних закладів, Умань приваблює дедалі більше людей. Багато молоді залишається жити й працювати в місті, адже бачить перспективи зростання. Комунальний комфорт, планомірне поліпшення благоустрою, залучення інвестицій у розвиток економіки, туристичної галузі, медицини, оновлення дитячих закладів — усе це дає підстави пов’язувати долю з цим чудовим містом. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    У «жовтих» карантинних зонах — нові умови роботи закладів

    Дещо повільними, але впевненими темпами кількість вакцинованих українців зростає. Понад 10 мільйонів уже пройшли повний курс щеплень. Та для формування колективного імунітету необхідна повна вакцинація щонайменше 70% дорослого населення. На цьому під час чергового засідання уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Тож він закликав тих, хто досі вагається, неодмінно піти до пунктів щеплень і захистити своє здоров’я, родину і близьких.