«Урядовий кур’єр» продовжує цикл публікацій про історію та нинішнє буття жителів і переселенців окупованого півострова. Сьогоднішня розповідь присвячена подіям 26 лютого 2014 року, коли люди зібралися на перший мітинг під стінами Верховної Ради Криму за територіальну цілісність України, який перейшов у сутички, масові заворушення і завершився першими арештами активістів.

Якось натрапив в інтернеті на замітки про ведмедя, який не заліг у сплячку чи раптово прокинувся. За твердженням мисливців-промисловиків, такі звірі становлять особливу небезпеку. Вони нападають на худобу, людей, забрідають у населені пункти. Професіонали дають поради, як не стати здобиччю такого звіра, бо дикий дорослий ведмідь не нападає на людину. Серед найбільш дієвих засобів захисту знавці повадок ведмедів називають такі: чинити галас, не намагатися сховатися й робити все, аби звір зрозумів, що перед ним не слабка жертва, а суперник, спроможний дати відсіч.

Гірський масив Свидовець, що розлігся на суміжних територіях двох найбільших районів Закарпаття — Тячівського і Рахівського, від липня 2016-го став центром підвищеної уваги. Тодішній голова облдержадміністрації Геннадій Москаль повідомив, що тут планують звести величезний, набагато більший за «Буковель», туристичний комплекс. Як будівництво гігантського курорту може позначитися на долі гірських населених пунктів, як зреагує на нього екосистема цього регіону Карпат, досліджував «Урядовий кур’єр».

20 лютого новопризначений постійний представник України при ООН Сергій Кислиця вручив вірчі грамоти генеральному секретареві ООН Антоніу Гутеррішу. Ця процедура означає початок діяльності посла на його посаді.

На останньому тижні останнього місяця зими погода нагадала українцям, якою може бути лютою цієї пори року. До нас прийшли одразу два циклони — «Ксантипп» і «Юлія», через що погода погіршилася на кілька днів. Негода показує себе у всій красі: Україну накрив сильний вітер, дощі, мокрий сніг. У деяких областях синоптики оголосили штормове попередження. Людям радять обережно проходити під деревами, білбордами та хиткими конструкціями.

На тверде переконання багатьох науковців та господарників, стабілізація і подальший розвиток вітчизняної тваринницької галузі можливі нині лише в разі реалізації двох взаємопов’язаних умов: ефективної державної підтримки тваринництва та впровадження новітніх технологій. Такі висновки цілком об’єктивно випливають з даних невтішної статистики, де цифри свідчать про стрімкі темпи падіння виробництва тваринницької продукції упродовж фактично всіх років незалежності. Зокрема в молочній галузі торік зафіксовано рекордні скорочення виробництва молока, і загальний його збір не досяг навіть 10 мільйонів тонн.

Уперше про козацького сина єврейського народу Олександра Фельдмана (так керівника підприємства назвав нікопольський журналіст Олександр Черкащенко, нині, на жаль, покійний) я дізнався в 2014 році. Спочатку, скажу щиро, не надав цьому особливої уваги. Але побувавши в Нікополі вдруге в лютому 2020-го, зрозумів, що Олександра Ісааковича недарма так називають у місті: генеральний директор ТОВ «НВО «Трубосталь» не лише тримає на успішному плаву металургійний корабель, а й робить багато добрих справ для рідного міста. 

Цей фоліант на 594 сторінки містить 1100 світлин, 929 тисяч друкарських знаків і важить 2,1 кілограма. Але його справжня цінність — у національній духовності, в якій переплелося історичне коріння десятків населених пунктів колишнього Штепівського району, який існував з 1923-го по 1957 рік (з п’ятирічною перервою у 1930-ті). 

ХІХ сторіччя, крім видатних досягнень у науці, техніці й культурі, ознаменувалося тим, що принесло людству багато війн, серед яких найбезглуздішою була східна (кримська) 1853—1856 років. Війна заради досягнення імперських інтересів та за панування на Близькому Сході й Балканах. Втягнули в неї територію півдня сучасної України, зокрема Миколаїв. Усі лаври війни, хоч Російська імперія її програла, дісталися Севастополю, а роль і місце Миколаєва незаслужено забуто. Науковці оприлюднили нові факти кримської кампанії та здійснили відкриття, про які йдеться в новому виданні.

Щоб оцінити кліматичні зміни, Всесвітня метеорологічна організація ділить з початку ХХ століття періоди спостережень на 30-річні ряди, середні значення яких за температурою повітря і опадами прийнято вважати «кліматичною нормою». Оцінку цих значень роблять національні гідрометслужби (НГМС). В Україні така служба веде родовід з листопада 1921 року, коли було створено Українську метеорологічну службу (Укрмет).