-
Вікторія Івлєва: «Нещасна країна моя загрузла в лукавстві, брехні, лицемірстві»
Чесна, совісна людина, фотожурналістка світового рівня Вікторія Івлєва займається громадською діяльністю, волонтерством просто тому, що не може інакше. Незважаючи навіть на те, що це фактично вибиває її з професії, не дає займатися роботою. Я з нею познайомився у Москві 18 травня 2014 року на мітингу пам’яті репресованих народів (це було 70-річчя тієї хвилі сталінських депортацій, в якій постраждали кримські татари). Протягом місяців, доки українські моряки були в російському полоні, вона разом з однодумцями підтримувала їх там словом і ділом.
-
Проєкт закону про обіг земель сільськогосподарського призначення: питання знято — з’явилися нові
Дискусії про запровадження ринку землі в нашій країні виходять на новий виток історичної спіралі. Влада хоче відкрити його з 1 жовтня наступного року, запевняючи, що робиться це винятково задля українських землевласників, селян, агропідприємств, а також заради досягнення омріяного економічного зростання. Втім, деякі об’єднання та асоціації фермерів з пересторогою ставляться до запропонованих новацій. Тож сьогодні «УК» вирішив опублікувати проєкт відповідного закону, аби зняти напругу в суспільстві й уникнути двозначного трактування положень документа.
-
Дмитро Новицький: «Реконструкція БСА — проєкт заради довкілля в масштабах усієї країни»
Бортницька станція аерації (БСА) — єдина станція очищення стічних вод у Києві, яка очищує стоки не тільки столиці, а й прилеглих населених пунктів Київської області. Перший блок споруд БСА було збудовано ще у 1965 році, тому модернізація станції — надактуальне завдання не тільки для Києва, а й для всієї України.
Реалізація проєкту з реконструкції станції стала можливою завдяки фінансовій підтримці наших міжнародних партнерів — Японського агентства міжнародного співробітництва JICA.
Чому проєкт глобальний і що відбувається в межах реконструкції станції, розповідає голова правління — генеральний директор Київводоканалу Дмитро НОВИЦЬКИЙ.
-
Як прожити в місті без машин
Рух у Брюсселі, як і в кожному великому європейському місті, просто шалений. Колись широкі для імперського середньовічного міста авеню у центрі погано справляються із транспортним потоком мегаполіса ХХІ сторіччя. Трамвайними коліями тут дозволено їздити автобусам і таксі, проте у години пік ними їдуть і звичайні авто. Тож затори, які створюють саме трамваї різних маршрутів, що не можуть розминутися, бо рейки блокують машини, тут доволі часті.
-
Росія погодилася грати за європейськими правилами
У Брюсселі відбулися чергові тристоронні консультації між Україною, Росією та Єврокомісією щодо укладання нового контракту між Києвом і Москвою на транзит російського газу, оскільки чинний контракт між НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром» завершується 31 грудня. До цієї дати сторони мають дійти згоди з приводу того, як енергетичні правила ЄС буде відображено в новому контракті, на який термін його буде укладено, які обсяги постачання газу і які тарифи буде в ньому прописано. Перед консультаціями у Брюсселі українська сторона оголосила, що пропонує Росії транспортувати 60 мільярдів кубометрів газу на рік упродовж наступного десятиріччя.
-
Діджиталізація нині у тренді
«Україна за три роки увійде до ТОП-3 країн у галузі відкритих даних у світі. Міністерство має підтримку глави держави, очільника уряду, всіх міністрів. Усі розуміють цінність відкритих даних, і всі нам допомагатимуть це зробити», — заявив віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у столиці під час головної щорічної події в галузі відкритих даних всеукраїнського Open Data Forum 2019.
-
Прозорливість і чіткий розрахунок
Коли йдеться про державну програму імпортозаміщення у стратегічних галузях економіки, в багатьох це асоціюється з подіями на сході України. Справді, найгостріше проблема залежності від російського постачальника комплектуючих та запасних частин і механізмів постає саме в цей період. Однак стосовно АТ «Турбоатом» нагальність її розв’язання назріла значно раніше. І не через рішення чи вказівки зверху.
-
Керівниця фольклорного гурту «Дивина» Юлія КУЛІНЕНКО: «Важко висловити відчуття, коли ми зрозуміли, що наша «Дивина» знову житиме і співатиме»
Творчість фольклорного гурту «Дивина» має очевидну феноменальну особливість. Адже колектив виконавців із переважно російськомовного Донецька робить величезний внесок у збереження саме українських народних пісень. Донеччанки популяризують унікальні пісенні зразки вітчизняного фольклору, збережені й записані не тільки на Донбасі, а навіть у Росії, де здавна живе чимало українців. Виконавці роблять це навіть після того, як залишили рідний Донецьк у 2014 році. Про це і розповідають нашим читачам виконавиці Юлія КУЛІНЕНКО та Світлана МЕДВЕДЄВА.
-
Ми — Суми
Коли понад рік тому в департаменті комунікацій та інформаційної політики Сумської міськради ініціювали проведення першого власного книжкового форуму, знаходилися скептики, які пророкували йому невтішний фінал. Мовляв, Суми — це Суми, а не Київ, Львів чи Харків, де зовсім інше, значно активніше літературне життя. Але їхні прогнози не справдилися, бо рівно через рік на поклик книжки відгукнулися її численні шанувальники не тільки із Сум, а з усієї області. Та й розмаїття представленої продукції приємно вражало.
-
Як для дорослих, але трохи краще
Усі люблять дарунки, особливо малеча. Подільські діти з цієї осені мають змогу насолоджуватися виставами театру ляльок у глядацькій залі, яка сама нагадує казку. Неймовірними називають можливості нової сцени актори, а новосілля творчого дому — подією державного масштабу. І це справді так. Україна прийме Міжнародний фестиваль театрів «Подільська лялька» не лише з гордістю за свої таланти, а й за умови, в яких сіють добре й вічне.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ