Україна почала жнивувати: вже збирають великий хліб чотири південні області й Автономна Республіка Крим. 
Мине зовсім небагато часу — й цю «вахту» підхоплять інші регіони. Цього року, за даними деяких експертів, ми можемо вийти на абсолютний рекорд, якого ніколи ні в радянській, ні в незалежній Україні ще не було, — 60 мільйонів тонн зерна. Саме таку цифру в коментарі кореспондентові «УК» називає керівник аналітичного відділу консалтингової агенції «ААА» Марія Колісник.

За круглим столом присутні обговорили широкий спектр запитань, пов’язаних із внутрішньою та зовнішньою політикою, економічною ситуацією в державі.

Та насамперед Віктор Янукович висловив жаль, що на зустріч не з’явилися представники фракції політичної партії «УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка» та фракції Всеукраїнське об’єднання «Свобода». «Коли є бажання співпрацювати, можливо досягнути будь-якої мети заради держави і народу. Але в цьому разі мета у них, напевно, інша» — висловив він своє обурення.

На це голова фракції ВО «Батьківщина» Арсеній Яценюк заявив, що зустріч Президента з головами всіх парламентських фракцій — позитив, адже в кожній демократичній державі опозиція та влада мають вести прозорий діалог. 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Призначив
Звільнив

  «Сланцевий бум» охопив Польщу кілька років тому. Оскільки ця країна так само, як і Україна, залежить від поставок газу від одного постачальника, вона міцно ухопилася за можливість диверсифікації. Тепер Україна йде услід за Польщею, маючи на шляху до раю дешевого сланцевого газу такі ж проблеми, які довелося долати і нашим сусідам. Євродепутат, член Комітету з питань індустрії, досліджень та енергетики Лєна Коларська-Бобінська вважає, що Україна повинна скористатися польським досвідом для здобуття енергетичної незалежності.

Чергове засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула розпочалося з найнагальнішого на сьогодні питання — попередження наслідків проходження великої води з Європи річкою Дунай. Підстав для занепокоєння більш ніж достатньо: за оцінками експертів, таких масштабних підтоплень низинних територій європейські країни не знали. Але якщо сусіди по континенту вже  оговтуються, нам ще належить із ними поборотися.

Поки що добове підвищення рівня води на українській ділянці Дунаю складає від 3 до 10 сантиметрів, що менше, ніж критичні показники. І хоч Дунай ще підніматиметься, Гідрометцентр не прогнозує підтоплень, рівних до повеней у Німеччині, Чехії та Сербії. 

Чи не найтривожніше у ситуації, про яку йтиметься, — намагання однієї зі сторін втягнути у конфлікт колектив. Це, звичайно, може принести його ініціаторам додаткові дивіденди, але працівникам об’єднання — нові проблеми. По суті, людей, користуючись їх необізнаністю в економічних нюансах та використовуючи популістські заклики й обіцянки, намагаються перетворити в знаряддя руйнації виробництва, яке є головним фінансовим джерелом забезпечення їхніх життєвих потреб. Та чи не найгірше, що  головним, так би мовити, механізмом розкручування подій, що дестабілізують роботу Сумського науково-виробничого НВО імені Фрунзе, став… президент цього підприємства. На запитання: «Чому та кому це вигідно?», спробуємо відповісти в ході аналізу подій і фактів, що передували нинішнім. 

Звиклі до різних життєвих ситуацій правоохоронці цього разу не приховували сліз: на траві лежало понівечене, закривавлене хлоп’ятко — таке маленьке, худеньке і невинне. Ще слабко дихало, але було непритомним. Скільки воно пролежало, змучене численними ранами? Може, плакало і кликало маму? Безпам’ятство милосердно припинило його муки, і чотирирічний Артемко так і не зрозумів, що для нього все скінчилося — і страх, і біль, і життя...
Щоправда, помер він уже в кареті «швидкої допомоги», яку, як і міліцію, викликали діти. Вони каталися на велосипедах неподалік лісосмуги, у якій убивця холоднокровно кинув свою жертву. Можливо, він знав, що хлопчика шукають і правоохоронці вже кілька годин тому прочесали те місце. 

Замовити стеження за невірним чоловіком, відшукати зникле майно, зібрати досьє на конкурента — це лише незначний перелік послуг, які сьогодні пропонують приватні детективи. Правоохоронці стверджують, що, на відміну від сусідньої Росії, діяльність таких фахівців розшуку в нашій країні поки що поза законом. Самі ж детективи кажуть, що діють цілком легально, а серед їхніх клієнтів зустрічаються й міліціонери, які прагнуть врятувати своїх близьких від серйозних проблем. Хоча подробиць таких випадків не розповідають, посилаючись на етичні норми.

Останні 20 років, як хвилі у бурхливому морі, то піднімаються, то затухають дискусії щодо підручника з історії. От і нещодавно в Інституті історії НАН провели «круглий стіл» на тему «Викладання больових точок історії України ХХ століття у школах». Про що йшлося, чому тема порушується вкотре, зрештою, чи з’ясовуються істини і як подібні конференції впливають на роботу в школі? На ці та інші запитання відповідає модератор «круглого столу», голова експертної ради Міністерства освіти і науки з історичних наук професор Олександр УДОД. 

Хоч надворі — розпал літа, а освітяни напружено працюють над підготовкою до нового навчального року. Тут, окрім матеріально-технічної бази, як зауважують у департаменті освіти і науки Черкаської облдержадміністрації, потрібні неабиякі зусилля щодо модернізації всього навчально-виховного процесу.
Як відомо, недавно розпочалося втілення в життя  нового Державного стандарту початкової загальної освіти, який затверджений урядом ще 2011 року. Зокрема йдеться про впровадження  інформаційно-комунікаційних технологій — всі учні,  починаючи з 2 класу, з першого вересня освоюватимуть та використовуватимуть їх у практичній діяльності.