Розглядаючи практичне застосування положень КПК України в правоохоронній діяльності, передовсім слід зазначити, що процес досудового розслідування зазнав істотних змін. Вони стосуються як загальних положень кримінального провадження, так і специфіки проведення конкретних процесуальних дій. Насамперед це скасування інституту порушення кримінальної справи. Тепер уся інформація протягом доби вноситься в Єдиний реєстр досудових розслідувань і за всіма зверненнями проводиться повноцінне розслідування. За три місяці цього року до ЄРДР вже внесено відомості про вчинення 405 тисяч кримінальних правопорушень, що становить майже 70% рішень, прийнятих слідчими торік.  

— Введення в дію нового Кримінального процесуального кодексу привнесло істотні зміни в роботу вітчизняної системи кримінальної юстиції. Їхній багатоплановий характер вимагає особливої уваги суспільства і фахового середовища до реалізації положень цього законодавчого акта.
Основне завдання кримінального судочинства — швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення упродовж розумного строку за справедливою і відкритою процедурою правильного застосування закону з тим, аби кожен, хто скоїв злочин, поніс справедливе покарання, і, навпаки, жоден невинний не був притягнутий до кримінальної відповідальності. 

— Протягом тривалого часу одним з найбільш проблемних питань було перенаповнення слідчих ізоляторів та неможливість забезпечити умови утримання в таких установах ув’язнених і засуджених відповідно до вимог чинного законодавства та європейських стандартів. Для її розв’язання вживали різних заходів. Зокрема, покращенню ситуації у слідчих ізоляторах та залученню до розв’язання їхніх проблем місцевих органів влади значною мірою сприяла реалізація доручень Президента України від 9 квітня та від 23 травня 2012 року стосовно невідкладних заходів для посилення конституційних прав і законних інтересів громадян в установах попереднього ув’язнення. Але подальша ситуація з наповненням слідчих ізоляторів пов’язується із застосуванням прогресивних норм кримінально-процесуального законодавства, насамперед нового КПК у частині видів та порядку застосування попереджувальних заходів.  

Про найбільш прогресивні, а, можливо, і спірні аспекти піврічної практики застосування нового КПК ми розмовляємо з прокурором міста Кіровограда Дмитром Титором. Вибір нашого співрозмовника був не випадковим — не так давно кіровоградська прокуратура, перевіряючи роботу слідчого відділу міської міліції, виявила факти, коли слідчі, цитую повідомлення прес-служби: «…грубо порушують вимоги кримінального процесуального законодавства щодо додержання розумних строків при проведенні процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень під час кримінальних проваджень».  

— Під час підготовки, ухвалення і в перші місяці чинності нового КПК очікуваним було його несприйняття слідчими і прокурорами, в яких забрали велику кількість повноважень, а також суддями, оскільки вони отримали більше навантаження. Але певною несподіванкою стали скептичні настрої представників адвокатської спільноти. Не зменшують їхнього незадоволення й оприлюднені факти позитивної практики застосування нового КПК.
Які ж основні проблеми нового КПК, проти яких виступають адвокати? 

Cорок років тому видатний учений-хірург Олександр Шалімов створив у Києві Науково-дослідний інститут клінічної та експериментальної хірургії. Народившись у багатодітній родині простих селян Липецької області Росії, Олександр Шалімов реалізував головний проект свого життя саме в Києві. Йому судилося стати одним із засновників української хірургічної школи. У створеному ним інституті розроблено нові методики операцій на органах травлення, серця, а також онкологічних операцій, які раніше вважалися майже нереальними. Учні Шалімова відзначають неймовірне чуття Шефа, як вони й досі його називають, на все нове і передове.  

Наш тренерський штаб йшов на величезний ризик, погоджуючись 2 червня зіграти товариську зустріч з Камеруном. Адже позаду у футболістів збірної був важкий сезон, а головні виконавці київського «Динамо» і «Дніпра»,  до того ж, приїхали на тренувальний збір розчарованими відверто невдалим для себе закінченням чемпіонату країни. Контрольний матч із сильною африканською збірною тільки посилив побоювання щодо психологічного стану Євгена Коноплянки та його партнерів: за 90 хвилин гри на столичному «Олімпійському»  господарі поля не завдали жодного прицільного удару по воротах суперника.  

Нині медична наука перебуває в пошуку науково-технічних новацій, які б дали змогу розробити й упровадити у практику інноваційні способи зупинки та запобігання рецидиву кровотеч, а також лікування виразкової хвороби. Тернопільський державний медичний університет ім. Івана Горбачевського представив на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки роботу колективу авторів на чолі з ректором цього ВНЗ членом-кореспондентом НАМН України, професором Леонідом Ковальчуком «Інноваційні технології хірургічного лікування гострих шлунково-кишкових кровотеч».
По подробиці та думки щодо цієї роботи наш кореспондент звернувся до головного хірурга МОЗ України академіка НАМН України Петра ФОМІНА. 

Якось довелося писати про дітей із прийомної сім’ї. Щасливі зміни долі сталися для них порівняно недавно, тож ще не забуто було ночі в школах-інтернатах, глибоку самотність у спальні, де так багато ліжок, і страшні казки, які розповідають пошепки.
Семирічна Лера переповідала одну з них — «Про червоні чобітки»:
«Жила собі сім’я, й було в мами три доньки. Мама дала їм грошики й сказала: не купуйте нічого червоного, а то помрете. Але старша донька купила червоні чобітки. Був дощ, чоботи намокли. Вона прийшла додому, вийшла на балкон, щоб поставити чобітки сушитися, а її викинули з дев’ятого поверху. Середня донька купила собі червону іграшку. Іграшка впала в калюжу й намокла. Вона вийшла на балкон, щоб повісити її сушитися, і впала з дев’ятого поверху. А молодша донька купила червоний сарафан. Одягла його, потрапила під дощ, намокла й померла. Мама дуже побивалася за доньками. Залишилася вона сама та її брат. Мама купила червону сумку й померла, щоб до доньок потрапити. А дядько обклеїв свою кімнату червоними шпалерами й теж помер». 

Як сам футбол не сприймає умовного способу (мовляв, ось якби забили той гол, виграли б), так і підготовка до чемпіонату — бажана й дійсна — істотно різняться. Якби не економічна криза кількарічної давнини, яка не дала змоги вчасно розпочати, якби не перебої з фінансуванням, якби не звинувачення в неналежному використанні коштів, об’єктивні й не дуже, то, може, вдалося б і більше.