Державне підприємство «Водозабір», що на Рівненщині, вже певний час перебуває на межі банкрутства. Колектив потрапив у нетипову ситуацію, коли і продовжувати роботу неможливо, і зупинити її — також.

Суть нашої проблеми полягає в тому, що державне майно цього об’єкта централізованого постачання питної води не підлягає розпродажу, а може лише безперервно використовуватися за цільовим призначенням. Через те, що основні агропромислові споживачі води з різних причин зупинилися та перестали споживати воду і платити за неї, «Водозабір» повністю втратив платоспроможність, не має можливості навіть виплатити своїм працівникам зароблену зарплату. Працює це підприємство (подає воду, хоча має ще багато функцій) з 2009 року за межами правового поля. А з квітня 2010 року ще й залишилося без керівника. Немає можливості виконувати регламентні роботи, існує реальна загроза відключення електроенергії за борги. Працюємо в облозі судових позовів, в стані проголошеної рік тому ліквідації підприємства, яка нічим так і не закінчується.

 З цього приводу, аби врешті хоч якось розв’язати проблему та отримати заборговані нам гроші, зверталися до багатьох інстанцій. Та вже майже три роки питання  так і не вирішується. І не відомо, коли нам виплатять заборговану зарплату та чи виплатять її взагалі.

Підкажіть, де таким, як я, працівникам рівненського «Водозабору» шукати правди і хто нам допоможе?

П. ЗАХАРЧУК,
м. Сарни Рівненської обл.

Нашу родину — мене, мою матір і дочку — після аварії на Чорнобильській АЕС відселили з 10-кілометрової зони. І попри те, що ми втратили рідну домівку і здоров’я, й досі доводиться жити в нелюдських умовах. Хоч коли нас відселяли, обіцяли створити всі належні умови для нормального життя таких, як наша, родин. І що ж маємо нині?

Жити доводиться у невеличкій двокімнатній хрущовці. Вже другий рік у квартирі немає опалення. Взимку дуже холодно, від цього постійно болять голова і горло, терпнуть руки й ноги. У квартирі ходимо у верхньому одязі. Моя мама — людина похилого віку, інвалід, кілька разів падала і травмувалася, бо від холоду втрачала свідомість. До того ж стіни у помешканні вкриті грибком, а ще — протікає дах. І це також дуже негативно відображається на нашому й без того підірваному здоров’ї.

А за втрачене здоров’я нам не виплачують ні копійки. Також одного разу не отримували путівок на оздоровлення.

Моя мама — інвалід по зору, ветеран війни і праці, учасник бойових дій і потерпіла від аварії на Чорнобильській АЕС. А моя дочка в перші дні після аварії перебувала у 3-кілометровій зоні, що істотно підірвало її здоров’я. Але чиновники на це не зважають.

Чи дочекаємося коли-небудь справжньої допомоги від держави?

Г. ЦИМБАЛІСТ,
селище Іршанськ Житомирської обл.

Власне, цю ідею на півострові апробували ще торік — перенесли понад 30 популярних фестивалів на осінній період. Експеримент не те що перевершив усі сподівання, але справив враження. Туристичні потоки збільшились, причому якісно. Адже чимало охочих побувати на тій чи тій події під неї підлаштовували й термін відпустки, аби, як кажуть, отримати два в одному: і здоров’я набратися, і духовно збагатитися, і не витрачатися зайвий раз на дорогу. Про популярність таких заходів свідчить хоча б такий факт. Торік організатори молодіжного фестивалю проти алкоголю і наркотиків, який відбувся в Бахчисарайському районі, очікували на 300 учасників. Приїхало півтори тисячі молодих людей. На початку цього року вже надійшло стільки ж заявок, а тих, хто приєднається до акції згодом, ніхто не береться  рахувати.  

32-й Український тиждень моди, або Ukrainian Fashion Week, відбувся з 6 по 10 березня у Києві в музейному комплексі «Мистецький Арсенал». 39 показів, 51 дизайнер, 200 акредитованих ЗМІ — це кілька цифр березневого UFW, присвяченого сезону осінь’13—зима’14. Також 15 дизайнерів представили свої колекції у рамках проектів New Names та Fresh Fashion — майданчиків «нової хвилі» української моди. Про підсумки 32-го UFW та українську моду в світі ми попросили розповісти його засновника та голову оргкомітету Ірину Данилевську.  

Понад два роки тому після прийняття справ новою командою виконавчої влади на Волині було проголошено програму фінансової підтримки виробників сільгосппродукції. Зокрема селянських родин, які утримують трьох і більше корів.

Нині в регіоні вже склалася чітка тенденція до скорочення кількості великої рогатої худоби у приватних господарствах. І телятам, і коровам дедалі частіше вішали на шию «червону краватку». Бо на український ринок тиснуло ввезене з-за кордону невідомого походження дешеве м’ясо. А ціни на проданий заготівельникам літр молока були значно нижчими, ніж на літр залитої у пет-пляшку води. Не дивно, що з іронічної подачі якогось жартівника оголошену обласною владою фінансову підтримку власників корів почали називати не інакше, ніж «програма «Му-му». З натяком на печальну долю знаменитої дворняжки Муму.

Одна з двох проблем, які здавна підривали авторитет Російської імперії, не зникла й досі на пострадянському просторі. Йдеться про дороги, з якими не склалося ні колись, ні нині. Приміром, Україна цього року зіткнулася зі справжньою дорожньою катастрофою, настання якої пояснюють по-різному. За «круглим столом» в Укравтодорі говорили не лише про сучасний стан доріг, їхній аварійний ремонт, а й про перспективи розвитку галузі в цілому.

Дводенний візит до України Президента Латвійської Республіки Андріса Берзиньша, на думку глав обох держав, був необхідним. Адже як Україна, так і Латвія висловили намір ефективніше розвивати торговельно-економічне співробітництво, розширити взаємодію у фінансовому секторі та працювати над покращенням інвестиційного клімату.

У ході українсько-латвійських переговорів Президент Віктор Янукович зазначив, що країни працюють над виконанням Програми економічного двостороннього співробітництва на 2012—2013 роки. У цьому контексті він відзначив позитивну динаміку торгівлі між країнами та збільшення товарообігу майже на 28%. «Першочерговим завданням для урядів обох країн має стати закріплення цієї позитивної динаміки», — наголосив він.

Необхідність термінових дебатів з українського питання, які були внесені в останній момент у порядок денний чергової сесії Європарламенту, що завершилася учора в Страсбурзі, була спричинена новиною про позбавлення депутатського мандата Сергія Власенка. Відверто кажучи, заяви та коментарі з приводу цієї події окремих євродепутатів напередодні дебатів викликали побоювання за майбутнє асоціації.
Розгляд українського питання було призначено на дев’яту вечора, у довгих безлюдних коридорах Європарламенту в цю пізню годину вже приглушили світло. Висловити своє ставлення до євроінтеграційних намірів України прийшло кілька десятків парламентаріїв і Єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле.  

У січні 2013 р. порівняно з відповідним місяцем попереднього року індекс промислової продукції становив 96,8%.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України 11 березня цього року зареєструвало скаргу про порушення антисубсидиційного розслідування щодо імпорту в Україну бензинів моторних та дизельного пального походженням з Республіки Білорусь. Вітчизняні нафтопереробні заводи просять зокрема ввести мито в 180,84 долара за тонну білоруських нафтопродуктів строком на 5 років.