Міністерство охорони здоров’я розробило та направило до Верховної Ради законопроект, згідно з яким кожен українець може стати донором органів після своєї смерті, якщо за життя юридично не оформить відмову від такої перспективи. Деякі фахівці стверджують, що саме ця законодавча норма здатна дати зелене світло подальшому розвитку вітчизняної трансплантології. Їхні опоненти вважають, що наше суспільство не готове до цього.

Пересадка органів допомагає зберегти життя безнадійним хворим. Завдяки таким операціям у різних країнах врятовано тисячі людей, які раніше були приречені на смерть або інвалідність. Водночас розвиток цієї галузі медицини породжує певні моральні проблеми і може становити небезпеку для суспільства. Від початку трансплантологія поставила перед суспільством низку правових, медичних і етичних питань.

Дичина нині зустрічається у двох місцях. Перше — це мисливські господарства, де налагоджено надійну охорону від браконьєрів і розведення мисливської фауни. Тільки ж працювати треба. І гроші вкладати. Тому той, хто лінується і жадібний, часто задивляється на друге багате на дичину місце. А це заповідники і національні парки, державні заповідники і державні національні парки.
Закон нині забороняє полювання на цих заповідних територіях. Тому охочі поживитися народними ресурсами прагнуть змінити закони на свою користь. За 2011–2013 роки таких спроб було вже чотири. 

Одним з найважливіших стартів нового олімпійського циклу став для українських атлетів чемпіонат Європи зі спортивної боротьби, який проходив у Тбілісі. Перевершила найсміливіші сподівання спеціалістів і журналістів наша жіноча збірна вільниць. Її лідер Аліна Стадник-Махиня здобула  «золото» у ваговій категорії до 67 кілограмів.
Приклад чемпіонки наслідували її подруги по команді, додавши до медальної скарбнички ще п’ять бронзових нагород. На п’єдестал пошани у грузинській столиці піднімалися Ганна Василенко (63 кг), Катерина Бурмістрова (72), Юлія Благиня (55) та Тетяна Лавренчук (59). Ще одна наша землячка Ірина Гусяк програла у півфіналі грецькій борчині Марії Преволаракі, а в сутичці за бронзову медаль впевнено здолала спротив Катаріни Кравчик із Польщі. 

Ми часто користуємося в побуті речами, навіть не здогадуючись про місце їхнього виготовлення. Одяг, постільна білизна, меблі, будівельні матеріали і навіть окремі продукти харчування в нашому домі мають «тюремне» походження. Звичайно, бирки з написом «Made in… в’язниця» на них немає, але придбати їх можна як у звичайних магазинах, так і спеціалізованих торговельних точках. На сьогодні в різних містах відкрито сім таких магазинів, а також 112 столів замовлень, де продається продукція, яку виготовили ті, хто відбуває покарання в місцях позбавлення волі.  

Луганськ б’є рекорди за кількістю людей, залучених до Інтернету й соціальних мереж. Тут обрано за регіональну мову спілкування російську. Але навіть не в прем’єрні, а буденні дні в залі українського театру майже немає порожніх місць. Про цей феномен — у розмові кореспондента «Урядового кур’єра» з народним артистом України, художнім керівником театру Михайлом ГОЛУБОВИЧЕМ.  

Є час відправляти овець на полонини і є час їх звідти повертати на ферми до села. Так ведеться споконвіку. Карпатські вівчарі, незалежно від країни, де проживають, називають цей благословенний час літування отар у горах редиком, як називали його їхні прадіди. «Карпатський редик-2013» збирає газдів з усіх Карпат, щоб нагадати їм і усьому світові про самобутню вівчарську культуру, а також для того, щоб цю культуру розвивати. 
Тож із травня до самої осені гірськими полонинами Словаччини та Чехії, нашого Прикарпаття і Закарпаття, румунської Трансильванії, польського Підкарпатського воєводства триватиме безпрецедентна мандрівка 300 овець і міжнародної команди вівчарів. 

Все пізнається в порівнянні. Мабуть, цей критерій, як ніякий інший, підходить і для оцінки дій перших керівників, які завжди на виду. До них безумовно належать і перші особи, які стоять, так би мовити, за штурвалом столичної влади. Адже киянам є кого і з ким порівнювати, як і ефективність дій того чи іншого градоначальника.

Свого часу київський міський голова Олександр Омельченко збирав  керівників міських служб і всі спільно виїжджали автобусом на інспектування того чи іншого району. Під час поїздки визначали «вузькі місця», на які, до речі, безпомилково вказував міський голова, і приймали оптимальне рішення щодо розв’язання тієї чи іншої проблеми. На привітання одного з журналістів: «Доброго ранку, Сан Санич» ми почули у відповідь: «Сашку, це для тебе ранок, а для мене давно день». Принагідно зауважу, що годинник показував пів на восьму.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ від 6 березня 2013 р. № 113-р, НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИКИ (НКРЕ) ПОСТАНОВИ  № 32 від 17.01.2013р. та № 115 від 12.02.2013р.  

Хоч синоптики попереджали про циклон, що насувався з Балкан, для жителів та комунальників багатьох областей рясні снігопади таки стали неприємною несподіванкою. Найбільшого снігового шоку донедавна зазнали західні регіони, а цими днями — столиця й область. З другої половини п’ятниці автотранспортний рух на вулицях Києва, передмістя та області фактично зупинився. Лише у столиці випало 50 мільйонів тонн снігу, чого кияни не бачили майже 100 років.

Нещодавно прийняті урядом підзаконні акти на виконання Закону «Про зайнятість населення», який набрав чинності 1 січня 2013 року, повинні активізувати розвиток ринку праці. Очікується, що повернення підприємцям 50% сплаченого Єдиного соціального внеску має стимулювати їх створювати нові високооплачувані робочі місця. Та поки що деякі роботодавці вирішують економічні проблеми, скорочуючи працівників. Їм простіше і вигідніше купити сучасні машини, які заміняють людську працю. А як звільненим людям виживати самим і годувати сім’ї, їх не турбує.
Як повідомили «УК» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, від початку року на урядову телефонну «гарячу лінію» надійшло 405 звернень щодо звільнення працівників, з них 109 — у зв’язку зі скороченням чисельності або штату, зокрема через зміни в організації виробництва i праці.