Метою візиту на Луганщину голови Держлісагентства Віктора Сівця була виїзна нарада голів профільних управлінь півдня й сходу України. Але представники області скористалися можливістю безпосередньо обговорити проблему майбутнього кремінського лісу. Сьогодні стосовно нього є два проекти розвитку: або створити тут природний національний парк, або санаторно-курортну зону (Кремінська РДА уже кілька років домагається надання ділянкам навколо Дінця статусу курорту місцевого значення).

Минулої осені, крім великої четвірки, вітчизняний футбол на міжнародній арені представляли також київський «Арсенал» і донецький «Металург». Новачків футбольний Старий Світ навіть не помітив: обидва клуби загрузли на шляху до основної сітки Ліги Європи. Як і раніше, весь очковий доробок у таблиці коефіцієнтів УЄФА забезпечили лідери української Прем’єр-ліги — «Шахтар»,  «Динамо», «Дніпро» і «Металіст».
Схоже, цьогоріч на континентальну арену після шестирічної перерви повернеться «Чорноморець». У нинішній першості підопічні Романа Григорчука видали блискучу безпрограшну серію з дев’яти матчів — вісім перемог і лише одна нічия. Водночас фахівці прекрасно пам’ятали й інше: у першому колі випробування лідерами одесити не пройшли. Гірникам, киянам і дніпропетровцям моряки поступилися, а з харків’янами розійшлися миром. 

Після Києва тут відпочиваєш душею. І цілком погоджуєшся з оцінкою, на яку випадково наткнешся в Інтернеті: «Коломия — місто значно цікавіше й вишуканіше за Івано-Франківськ, трохи стриманіше за Львів і зовсім відмінне від Чернівців. І, звичайно ж, набагато затишніше за них усі». Від себе хочеться додати: «А села і селища, які оточують Коломию, пам’ятки старовини, які є майже у кожному населеному пункті, річка Прут та менші річечки, доли і гори — мов узори на писанці, які роблять цей район оригінальним і неповторним». Проїжджаючи дорогами Коломийщини, споглядаючи ошатні будинки, доглянуті садиби, усвідомлюєш, що живуть тут люди працьовиті, які, мабуть, на генетичному рівні розуміють, що таке краса, і намагаються творити її в силу своїх можливостей.

Загалом же район нагадує Україну в мініатюрі: населені пункти на межі з Косівським і Надвірнянським районами забралися аж у передгір’я Карпат, а в напрямку Тисменицького, Тлумацького, Городенківського та Снятинського районів розбіглися по рівнинах і пагорбах. Це, так би мовити, суто зовнішні враження про Коломийщину. А про те, чим живе район, як ведеться його мешканцям у наші економічно непрості часи, розмовляємо з головою Коломийської районної державної адміністрації Михайлом НЕГРИЧЕМ.

Початок цьому покладено ще торік, коли чимало куточків міста прикрасили цими чарівними квітами. Нинішньої весни забуяють яскравими килимами пагорб Слави, сквер «Юність», Дахнівка (біля монументу солдатам), частина Митниці (біля «Зірки»), парк Перемоги. Минулої осені висаджено не один десяток тисяч весняних квітів — білих, рожевих, червоних, жовтих, пурпурових…

У Черкасах сьогодні нова фішка: городяни сперечаються про те, як повернути зайво сплачені у попередні роки кошти за комунальні послуги. І хоч міська влада всіляко намагається розхолодити занадто оптимістично налаштованих громадян, повідомляючи, що, мовляв, із цього все одно нічого не вийде, однак чимало є й тих, хто вірить у можливість стягнути через суд із міського бюджету по 700—900 гривень, які в гаманцях зовсім не зайві.
А діло було так. 2008 року міськвиконком ухвалив рішення № 1747, яким встановлювалися нові тарифи на послуги ЖКГ. Жителі міста, які в своїй переважній більшості законослухняні, зрозуміло, сплачували за підвищеним тарифом, який, як з’ясувалося потім, був не обгрунтований. 

Зима справді затягнулася, ще й на додачу дощами приморосила. Однак ця нестерпна погода — не завада одному з найулюбленіших свят українців. У цьому році до доброї традиції долучився Мистецький Арсенал, зробивши стильне дійство, до якого виявилися небайдужими студентство, молоді сім’ї і, звісно, дітвора.
«Тут смачно, цікаво і є чим зайнятися», — кажуть вони.

Учора в рамках офіційного візиту до України Президент Латвії Андріс Берзиньш зустрівся з Прем’єр-міністром Миколою Азаровим і Головою Верховної Ради Володимиром Рибаком. «Я радий Вас вітати в Україні», — з такими словами звернувся до латвійського Президента глава українського уряду. Під час цієї зустрічі сторони обговорили шляхи активізації двосторонньої співпраці, зокрема в економічній, гуманітарній, культурній сферах. А Голова Верховної Ради на зустрічі з латвійським лідером висловився за активізацію партнерських зв’язків між парламентами двох країн.  
Напередодні в Торгово-промисловій палаті за участю президентів двох країн відбувся українсько-латвійський бізнес-форум.

Українські імпортери припускають, що з 13 квітня можуть припинити  ввезення в країну закордонних автівок у зв’язку з введенням в дію спеціальних мит. За рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, якщо об’єм двигуна автомобіля перевищуватиме 1000 кубічних сантиметрів, то під час ввезення слід сплатити 6,46% мита, і з двигуном  понад 1500 кубічних сантиметрів — 12,95%. Цей документ було опубліковано 14 березня у газеті «Урядовий кур’єр». За ним, спецмито має вступити в силу через 30 днів з дня оприлюднення.
Нагадаємо, цьому рішенню передували неодноразові звернення трудових колективів вітчизняних автозаводів ЗАЗ, «Богдан» і «Єврокар» до уряду, Президента України з проханням провести спеціальне розслідування щодо імпорту автівок. За їхніми даними, експансія імпортних автомобілів призвела до поповнення лав безробітних на 17 тисяч осіб, «а імпорт автомобілів тільки за рік вимив з країни майже 4 мільярди доларів». 

Швидка весна в Закарпатті вкотре примусила населення непокоїтися через підвищення рівня води в гірських річках. Цього понеділка він наблизився до максимального рівня, і стан продовжував ускладнюватися через теплу погоду і танення снігів. Але раптово зима знову нагадала про себе. І хоча метеорологи своєчасно попереджали про зміни погоди, такий різкий перехід від весни до зими-хурделиці додав роботи працівникам управління державної служби надзвичайних ситуацій.

У пісень Тараса Петриненка — не тексти, а поезія. Яка, проте, пручається читанню: навіть подумки одразу співається, і лише Тарасовим тембром. Бо ці пісні — із триєдності мелодії, слів та голосу одного творця.
«Зорепадом летять роки»… «Чи можеш ти вибирати, від чого тобі вмирати — од відчаю чи без скоринки на голім столі»… «І так цієї ночі молитви серце хоче, і пригорнути хоче до себе білий світ»… «Ще, може, нашими серцями розпалим тисячі сердець»… «Боже, Україну збережи»…
Тарас співає про те, що проймає душу слухача, як у найсокровенніші миті життя. І так, що тоді наша планета, яка у Всесвіті наче м’ячик, підступає до горла клубочком, її океани вміщуються в сльозі, а рідна Україна — у погляді мами, для когось уже космічному…