Різдвяні празники починаються зі Святвечора — свята суто родинного. Та вже прижилася в нашій Вітчизні добра традиція, коли за столами в оселях Західної України збираються й гості з Донбасу. І відчувається в такому дружньому колі: Україна — єдина родина.  

ГРАФІК
особистого прийому громадян членами 
Кабінету Міністрів України

Відтепер туристи, які відвідують маленьку державу-місто, розміщену всередині території Рима, повинні сплачувати за сувеніри готівкою. Нині також неможливо замовити й оплатити через Інтернет вхідні квитки до всесвітньо відомих ватиканських музеїв, які щороку відвідують майже п’ять мільйонів туристів. 
Офіційні джерела Італійського банку роз’яснюють ситуацію так: Ватикан як суверенна держава може мати будь-які електронні платіжні системи, однак їхнє функціонування не можуть поки забезпечувати італійські кредитні установи. А ЗМІ повідомляють, що італійський центробанк заборонив комерційним банкам працювати на території Ватикану доти, доки міні-держава не затвердить норми Євросоюзу з протидії відмиванню грошей. 

Державний комітет телебачення і радіомовлення провів моніторинг інформаційного наповнення веб-сайтів органів виконавчої влади, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у другому півріччі 2012  року. Загалом проаналізовано роботу 103 ресурсів: 16 сайтів міністерств, 60 — інших центральних органів виконавчої влади, 27 — держадміністрацій.  
Рівень інформаційного наповнення веб-сайтів оцінювався за двома показниками: наявності інформації, що визначає відношення кількості розміщених видів інформації до кількості видів інформації, обов’язковість розміщення яких на веб-сайтах визначено нормативно-правовими актами, а також якості інформаційного наповнення, який характеризує повноту та актуальність інформації, а також зручність доступу до неї.

Васютинська дільнична лікарня, що в Чорнобаївському районі на Черкащині, недавно ледь не потрапила під оптимізацію. Тож дізнавшись про наміри місцевої влади, чимала делегація на чолі з головою сільської ради Наталією Терещенко вирушила до райцентру. Розмова, яка відбулася в райдержадміністрації та в бюджетній комісії районної ради, як розповіла головний лікар дільничної лікарні Олена Радько, дала змогу тільки відкласти розгляд цього питання. Адже головне залишилося невирішеним: нестача бюджетних коштів змушує районну владу шукати шляхи фінансування охорони здоров’я.   

Я інвалід ІІ групи. За законом маю право на безкоштовний проїзд усіма видами транспорту, крім таксі. Але водії у приміських маршрутках зазвичай «грають у лічилки» — тільки два пільговика на маршрут. А іншим що, їхати не треба? Начебто живемо в одній країні, то чому в приватних перевізників власні закони?

А ще у мене — багатодітна родина, але й тут водії завжди не задоволені та із претензіями. Такої категорії як «багатодітні» у їхніх правилах зовсім немає.

Хочу дізнатися, коли всі перевізники почнуть користуватися одними державними законами і поважатимуть права як інвалідів, так і багатодітних родин? 

Є митці, роботи яких стають взірцями для послідовників. Утім, тільки окремі з них у змозі бути взірцями для тих, хто, обираючи життєвий шлях, воліє присвятити себе мистецтву. Світочами, Вчителями (саме так — із великої) молодих, їхніми турботливими батьками, вочевидь, стають одиниці.

Коли йдеться про кіно, не можна не згадати Віктора Івченка, його унікальне вміння розгледіти талант і допомогти йому розкритися. Це він 1961-го очолив перший кінофакультет славетного вишу ім. І. Карпенка-Карого і почав навчати Івана Миколайчука, Борислава Брондукова, Раїсу Недашківську, Зою Недбай, Валерія Бессараба, Володимира Савельєва... 

А про його життя і творчість можна ставити аншлагові вистави, знімати захопливі фільми й видавати бестселерові біографічні книжки.

Такі неймовірно сині очі у моїй Вітчизні були, є і, звісно, будуть ще в когось. Але мені випало побачити їх лише раз, у Києві, ще школяркою — коли на зустріч з юними поетами з усієї України запросили дружину класика Володимира Сосюри дещо екзальтовану пані Марію. Ось тоді й ожили переді мною рядки «Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій», а поетове «я люблю», звернене до моря, неба і фіалок — бо вони «нагадують очі твої» — збагнулося кольорово.

Напередодні Різдвяних свят українці люблять розповідати страшилки. Не виняток і закохані в історію свого міста чернігівці. Яких тільки містичних легенд, пов’язаних із пам’ятками давнини, тут не наслухаєшся! І кожна має велику кількість варіацій, про що свідчить цілий стос публікацій різних авторів у різних виданнях. Із них працівники обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка представили виставку «Легендарна Чернігівщина». Та на автора цих рядків найбільше враження справили трохи скептичні, але дуже яскраві розповіді чернігівського історика і краєзнавця Олександра Добриці. Тож, прогулюючись містичними місцями, спробую їх переказати.  

Так уже повелося, що Донецьку обласну універсальну наукову бібліотеку деякі місцеві жителі проміж себе вперто називають «імені Крупського». А найбільш «просунуті» з них упевнені: пам’ятник Тарасу Шевченкові по сусідству зведений саме отому історичному персонажу, на честь якого і назвали бібліотеку. Глум?

На цьому тлі відкриття тут нещодавно літературного музею Василя Стуса має не менш сумний підтекст. Адже досі в Донецьку, де свого часу жив, навчався і працював поет-дисидент і Герой України, так і не спромоглися звести йому пам’ятник. Не мали успіху і спроби назвати його іменем університет (колишній педінститут), де він закінчив філфак, ні бібліотеку, в якій наполегливо студіював книжки.