«Випадковості не існує — все на цьому світі або випробування, або кара чи нагорода, або знамення» — говорив свого часу Вольтер. Утім, він не забував додати, що кожна подія сьогодення народжується з минулого і є батьком майбутнього. З цієї філософської точки зору нинішня виборча кампанія — вже історія, уроки з якої тою чи тою мірою позначаться на вітчизняній демократії. 

Електронним грошам в Україні нарешті ввімкнули «зелене світло». 12 жовтня Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків». Як зазначають експерти, треба чекати кардинальних змін платіжного ринку країни. Адже завдяки цьому документу пересічні українці зможуть по-справжньому пізнати всі переваги електронних розрахунків, як кажуть, не виходячи з дому, а лише користуючись своїм персональним комп’ютером.

А й справді, хіба трохи не пришелепкуватий цей довготелесий  здоровань, який у 35 років вештається по вечірках з однокласниками, а з-поміж їхніх розваг і така — де прилаштувати видобуту з носа «козу»... Та головний герой норвезького фільму «Майже чоловік» Генрік перевершує і їх: якось вибігши надвір у розпал одного з таких веселих зібрань, він крадькома проник до авто, найімовірніше чийогось, а не свого, щоб напудити саме там...  
Генрік влаштувався на нову роботу, але дуже швидко вона йому остогидла, і він кинув її, залишивши на моніторі прощальне послання новоспеченим колегам: кінцівку звіту, перетворену на нісенітницю...

Нещодавнє рішення Конституційного суду (КС) №17-pп від 19 вересня 2012 р., як вважає чимало експертів, може боляче вдарити по вітчизняній банківській системі. Бо фактично дозволяє спростовувати (визнавати недійсними) договори кредиту, застави, іпотеки та поручительства під час поділу майна подружжя, в якого є бізнес. Для цього співвласникові приватного підприємства достатньо довести, що його дружина або чоловік не давали дозволу на передачу майна у заставу, укладання договору кредиту чи поруки. Як кажуть, іди з цим до суду —  і прощавай, застава…  

Після завершення «Київ Музик Фесту» ми зустрілися з художнім керівником фестивалю композитором Мирославом Скориком. Крім, власне, перебігу подій на цьому форумі, цікаво було почути думку маестро про теперішній стан музичного життя України й композиторську творчість у жорстких і комерціалізованих умовах сучасного буття. 

«Ти слона колись у шахті бачив? Ні? То й мене тут ніколи не побачиш!..» Цю заяложену репліку-жарт мимоволі не раз згадував улітку під час спілкування із закордонними вболівальниками, які приїхали в Донецьк на матчі Євро-2012. Після запитання, чи збираються гості навідатися до міста після футбольного дійства, деякі з них надовго замислювалися. І хоч на обличчях читалося риторичне: «А якого дідька?», вони дипломатично розхвалювали те, що сподобалося тут найбільше: смачне й дешеве пиво, симпатичних жінок, суперсучасний стадіон.

Сьогодні той чи той навчальний заклад оцінюють не тільки, так би мовити, за його відбитком у дзеркалі національного сприйняття. Не менше важить думка про нього в очах світової спільноти. Ось чому Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини все активніше виходить у світовий освітній простір. Пізнаючи життя закордонних вишів зсередини, викладачі й студенти привозять до Умані нові враження, ідеї, бачення перспектив. Про те, як удається розширювати горизонти міжнародної співпраці, — наша розмова з координатором міжнародної діяльності університету Оксаною Заболотною.  

У день матчу донецького «Шахтаря» проти лондонського «Челсі» сталася подія, що відразу перетворилася на сенсацію. Навіть якби посеред міста приземлився НЛО  чи відшукався кандидат у депутати, який нічого не обіцяє, безперечно, це викликало б менший резонанс… Словом, у це важко повірити, та факт залишається фактом: у касах «Донбас Арени» несподівано з’явилися квитки на вечірній поєдинок. Легко здогадатися, оті 865 квитків, які не викупили британські вболівальники, розійшлися серед донеччан і гостей міста миттєво.

Не знаю, як, але нещодавно соціологи дійшли висновку, що в державі і столиці зокрема побільшало патріотів. Про це поспішали повідомити широкому загалу. Через кілька днів, уже без оголошення, неподалік Оболонської в місті Києві райдержадміністрації зрізали майже десять дерев. Їх прибрали разом із будинком побуту, розчищаючи територію для новобудови. 

Сучасні органи державного управління більшості держав світу дійшли висновку, що ефективність діяльності їхніх структур напряму залежать від потреб, очікувань, думок та настроїв громадян. Вплив на суспільні потреби та громадську думку здійснювався владою у всі часи різними методами. Відповідно і результати такого впливу були різні.